01 червня 2020, 13:38

АПУ & ВС: дев’ятий вебінар. Володимир Кравчук

Асоціація правників України

Асоціація правників України продовжує серію вебінарів присвячену обговоренню останньої практики Верховного Суду. Строки звернення до суду – невіднятний аспект будь-якої справи. Про ключові нюанси строків в адміністративних справах розповів Володимир Кравчук, член правління Асоціації правників України, суддя Верховного Суду.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Онлайн-обговорення від АПУ: "Кадри для суду: перспективи незавершених конкурсів і доборів"".

Всі вебінари можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться 4 червня, зареєструватися можна за посиланням.

Строк звернення до суду. Що це та навіщо?

Для практики ВС характерним стало визначення такого строку, як "проміжок часу після виникнення спору, протягом якого особа може звернутися до адмінсуду із заявою про його вирішення". Покликана вона забезпечити принцип правової визначеності, добросовісність та дисципліну учасників процесу та обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. При цьому, у випадку, якщо звернень до суду не наступило, правовідносини стають стабільними та безспірними.

Строк & позивна давність. Що спільного?

Виключно порядок обчислення. А от відмінностей набагато більше. Так, до їх переліку належать характер правовідносин, підстави застосування строку, різниця в тривалості та правові наслідки пропуску.

При цьому, пан Кравчук підкреслив, що в межах цивільних правовідносин з ініціативи суду позивна давність не застосовується. Застосувати її можна тільки після попереднього встановлення судом порушеного права та за умови, якщо щодо позивної давності зроблена відповідна заява, і суд при цьому не знайшов причин для продовження її строку.

*Примітка

Позовна давність, на відміну від набувальної, не є підставою для припинення прав та обов’язків, які зумовили спір. Наслідком вона має втрату права на судовий захист.

Практичний аспект позовної давності

Полягає він в збереженні правового стану, який без огляду на протиправне виникнення, триває вже досить довго.

Про принцип належного врядування

З нього випливає низка важливих аспектів з точки зору строку. Зокрема, презумпція правомірності адміністративного акту СВП, який передбачає презумпцію неправомірності акту, який оскаржується в суді. Вона має виключно технічне значення, перекладення тягаря доказування такої правомірності на суб’єкта владних повноважень.

Про застосування строку

Суддя підкреслив – таке застосування суттєво відрізняється від позовної давності. Так, він застосовується перед тим, як суд констатує порушення права.

Про наслідки пропуску строку

Вони полягають у відмові судом в розгляді справи. Таким чином, він не констатує порушення прав, а презумпція правомірності продовжує діяти.

Загальні & спеціальні строки

Так, загальні строки застосовуються для осіб, які звертаються за захистом прав, свобод та інтересів (термін складає 6 місяців) та суб’єктів владних повноважень (тримісячний строк). При цьому строк для звернення до адмінсуду СВП обчислюється саме з моменту виникнення підстав, які дають право на звернення.

Спеціальні ж строки обчислюються з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії чи бездіяльність СВП. Термін таких строків складає 3 місяці. У випадку ж, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача не було прийнято вчасно, то для звернення до адмінсуду встановлюється 6-місячний строк.Він обчислюється з моменту звернення до СВП зі скаргою.

Крім того, Володимир Кравчук розповів про всі можливі нюанси обчислення та поновлення строку, а також про правові наслідки його закінчення.

З презентацією спікера можна ознайомитися за посиланням.

Запис вебінару можна переглянути за посиланням.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати