14 грудня 2020, 11:40

Саморегулювання адвокатської діяльності

Нікіта Губрієнко
Нікіта Губрієнко «GRACERS, ЮФ» юрист

Невід’ємною складовою в будь-якій правовій системі є адвокатура та адвокатська діяльність. Адвокатська діяльність потребує регулювання, оскільки обов’язковими складовими професійного статусу адвоката є надання ним послуг клієнтам та подальша підзвітність, яка включає в себе професійну відповідальність і професійні обов’язки, які й є предметом регулювання. Регулювання включає в себе розробку та впровадження стандартів допуску до юридичної практики, управління поведінкою адвоката в ході здійснення професійної діяльності та визначення обов’язкових правил підзвітності, які мають забезпечити правила дисципліни та позбавлення права зайняття адвокатською діяльністю за порушення таких правил.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Відповідно до світового досвіду, підтримка інституту саморегулювання адвокатської діяльності полягає у демократичному та виваженому підході держави до питань організації адвокатури та її професійної діяльності, суб’єкти яких не потребують регламентованого контролю з боку державних органів та здатні утворювати професійні об’єднання, які, реалізуючи делеговані державою функції, сприяють професійному розвитку галузі та суспільству в цілому.

Саморегулювання адвокатської діяльності в США

В США адвокатська діяльність регулюється верховними судами понад 50 штатів і територій і не передбачає самоврядування адвокатів. Допуск осіб до здійснення адвокатської практики та регулювання адвокатської діяльності здійснюються верховним судом у кожному штаті окремо. Правила регулювання також встановлюються верховним судом кожного штату і вони є обов’язковими до виконання всіма адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність у відповідному штаті. Таким чином, регулюванню підлягає кожен, хто уповноважений здійснювати діяльність у сфері права.

Регулювання адвокатської діяльності покладається на судову гілку влади кожного штату. Регулювання здійснюється лише суддями суду найвищої інстанції і не здійснюється суддями судів нижчих інстанцій. Цікавий факт, що всі судді в США є колишніми адвокатами, оскільки аби стати суддею, необхідно бути адвокатом.

Американська асоціація юристів (АВА) не є органом регулювання, рішення якого є обов’язковими до виконання. Вона функціонує як професійна асоціація, що представляє адвокатів США. Американська асоціація юристів формує та просуває правила і стандарти, які можуть братися за основу правил і стандартів, що ухвалюються органами регулювання адвокатської діяльності на рівні судової гілки влади штатів. Більше того, також існує чимало асоціацій юристів місцевого рівня, однак вони представляють інтереси адвокатів у певній місцевості і не мають функцій регулювання.

Саморегулювання адвокатської діяльності в Європейському Союзі

Рада адвокатських асоціацій та правових товариств Європи (CCBE) визначає незалежність адвокатів тим, що адвокат повинен уникати будь яких ситуацій, які шкодять його незалежності і проявляти обережність, щоб не поставити під сумнів дотримання адвокатом професійних стандартів заради задоволення клієнта, суду або третіх сторін.

У багатьох країнах ринок юридичних послуг та правничі професії підпадають під зовнішнє регулювання та нагляд. Так, у деяких країнах ЄС таких як Польща, Словаччина та Чеська Республіка, Міністерство юстиції регулює ціни на послуги адвокатів. У інших країнах ЄС таких як Франція та Італія, професійні адвокатські організації пов’язані з судами, оскільки останні можуть здійснювати нагляд за їхньою діяльністю.

У більшості юрисдикцій регулюванню адвокатської діяльності у тій чи іншій формі підлягають питання щодо надання консультаційних і представницьких послуг у правничій сфері за грошову винагороду та право представляти одну із сторін у суді.

Обсяг саморегулювання адвокатської діяльності залежить в конкретному випадку від країни. В багатьох випадках, регулювання включає обмеження на доступ до професійної діяльності, обмеження на рекламу та інші засоби посилення конкуренції, регулювання розміру плати за послуги, заборона укладати договори певних видів, професійна етика та дисциплінарна система та вимоги та обов’язки щодо безперервного професійного розвитку.

Так, наприклад у Німеччині органи адвокатського самоврядування складаються з 27 регіональних палат адвокатів, палати адвокатів при Федеральному верховному суді та загальнонаціональної Федеральної палата адвокатів. Роль регіональної та Федеральної палати полягає у допомозі при зборі необхідних документів для адвокатського іспиту.

Що стосується розгляду та реагування на скарги клієнтів на адвокатів, то регіональні палати можуть лише надіслати адвокату лист з роз’ясненням щодо вчиненого проступку. А от накласти штраф, розмір якого досягає 24 тис. євро, палати вже не можуть. Такі санкції має погодити виключно суд. Більше того, заборона професії адвоката можлива лише за поданням прокурора в виключних випадках порушення професійної етики.

Якщо під час розгляду справи суддя дійде висновку, що адвокат поводить себе не зовсім адекватно, він може звернутися до палати з приписом про проведення експертизи здоров’я такого адвоката. В такому випадку палата ухвалює рішення та направляє адвоката на експертизу. Відмова від проходження експертизи також є окремою підставою для скасування допуску.

Висновок

Таким чином, саморегулювання адвокатської діяльності має багато переваг, серед яких можна виділити більш чутливій підхід до незалежності адвокатів, нижчі витрати на регулювання для одержання необхідної для регулювання інформації, економія часу та грошових коштів завдяки поєднанню функцій надавача послуг та органу регулювання.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати