В умовах війни змінилося не тільки життя людей, але і підходи до вирішення сімейних спорів, бо нові часи вимагають нових рішень, які мають спрощувати, а не ускладнювати і до того непрості процеси, такі як розірвання шлюбу, поділ майна та інші питання, які пов’язані із сімейними спорами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З початком повномасштабного вторгнення значна кількість українських сімей прийняла рішення виїхати за кордон, але не всі сім’ї виїхали у повному складі, й значна частина представників чоловічої статі залишилася в Україні. Наслідком такого розділення сімей стало збільшення кількості розірвання шлюбів, ініціювання судових процесів щодо поділу спільного майна подружжя, стягнення аліментів на утримання дітей. І ось тут починаються складні та довгі судові процеси, які ускладнюються ще й перебуванням одного із подружжя за кордоном. Тому в цій публікації хочу розповісти про альтернативні шляхи поділу майна подружжя, які є кращим аналогом за судовий процес та значно економлять час, кошти й емоційний стан.
Чому є складнощі з поділом майна, якщо одна зі сторін шлюбу знаходиться за кордоном?
Найперша складність виникає із тим, що відповідно до вимог ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК) визначено, що позови, які виникають щодо нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
Але складність у тому, що позивач, згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України, під час подачі позовної заяви повинен вказати, зокрема, місце проживання чи перебування, у тому числі, якщо таке місце проживання за кордоном.
І відповідно перша складність виникає у зв’язку з необхідністю направлення судових повісток за кордон, за фактичним місцем перебуванням відповідача, що значно затягує сам розгляд справи.
Направлення самого позову, як і усіх подальших процесуальних документів, як учасниками, так і сторонами має здійснюватися через компетентні органи України, відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах.
Водночас направлення усіх судових повісток і процесуальних документів і рішень за місцем реєстрації в Україні з посиланням на наявність відомостей лише про місце реєстрації іншої сторони справи може призвести до скасування ухваленого судового рішення у зв’язку із порушенням принципу рівності, доступу до правосуддя та нівелюванням принципу належної правової процедури.
Отже, немає сенсу приховувати реальне місцезнаходження сторони спору, адже такі дії можуть лише суттєво затягнути судовий процес і, як наслідок, скасувати ухвалене судове рішення.
Як відбувається поділ спільно нажитого майна у шлюбі під час розірвання шлюбу?
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України (далі — СК), поділ майна, яке є спільно нажитим майном у шлюбі, здійснюється за принципом «усе порівну», якщо інше не визначено домовленістю між чоловіком і дружиною або шлюбним договором.
І попри те, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, тобто право спільної власності не припиняється розірванням шлюбу, слід пам’ятати про позовну давність щодо визнання права власності на спільне нажите майно після розірвання шлюбу — три роки, але не після юридичного розірвання шлюбу, а з моменту, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Це стосується тих випадків, коли конкретне майно, придбане у шлюбі, було зареєстроване на чоловіка або дружину.
Отже, інформації, яку необхідно знати і пам’ятати у разі, якщо ви плануєте розривати шлюб і ділити майно, дуже багато.
Чи є альтернативні варіанти поділу майна, більш швидкі і прості, ніж судовий поділ майна подружжя?
І дійсно, альтернативи є, і не одна, які прекрасно можуть замінити судовий процес ще задовго до його виникнення чи бажання його ініціювати.
Перший варіант — це шлюбний договір, і саме після початку повномасштабного вторгнення кількість укладених шлюбних договорів в Україні суттєво зростає, пояснюю чому.
По-перше, шлюбний договір укладається ще під час перебування подружжя у шлюбі й дає змогу завчасно визначити, як буде розподілене спільно нажите під час шлюбу майно. Тут сторони вільні у своїх домовленостях — майно може бути поділене навпіл або ж вони можуть відступити від принципу «все порівну» і визначити самостійно, що кому залишається і в якому відсотковому значенні. Причому такі домовленості можуть бути змінені, але виключно за згодою обох сторін подружжя.
По-друге, вже незалежно від того, де буде знаходитися кожна зі сторін подружжя, майно уже поділене, і такий нотаріальний договір буде підставою для відчуження поділеного майна після розірвання шлюбу, й додаткові дії сторонам уже не треба буде вчиняти.
Друга альтернатива — договір поділу майна колишнього подружжя. І навіть якщо одна зі сторін перебуває за кордоном, тут можна розглядати два варіанти реалізації цього способу. Перший — через представника, що може діяти від вашого імені на підставі нотаріальної довіреності, з правом підписання таких документів, яку можна оформити ще до від’їзду за кордон.
Або як альтернатива, якщо така довіреність не була оформлена завчасно, її можна оформити через консульство України в тій країні, де перебуває одна зі сторін, і вже на підставі цієї довіреності досить швидко врегулювати питання поділу майна подружжя, якщо один із них перебуває за кордоном і не має можливості прибути в Україну.
Третя альтернатива — завчасний поділ майна подружжя, ще під час перебування у шлюбі, адже така опція також передбачена у ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу. І якщо сторони не розірвали шлюб або перебувають у затяжному процесі розірвання шлюбу, паралельно може бути ініційований процес поділу майна. Або такий процес може бути ініційовано, навіть коли подружжя не має наразі планів офіційно розривати шлюб, але бажає мати чіткі гарантії збереження свого майна без подальших спорів, незалежно від ситуації в країні.
Тож, як бачимо, нові часи диктують нам нові способи і сучасні аналоги врегулювання майнових питань, але, як і раніше, визначальним має бути бажання обох сторін врегулювати і не затягувати такі питання.