Криптовалюта як засіб підвищення інвестиційної привабливості бізнесу в Україні
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ринок криптовалют молодий і швидко розвивається. Він привертає до себе багато уваги, особливо в період кризи. Однак варто розуміти, що на відміну від традиційних активів, криптовалюти не забезпечені нічим, крім ринкового настрою і довіри. Дійсно, часом інвестори розглядають криптовалюту як варіант «захисного» активу, але це відбувається виключно в період підйому ціни на цифрові гроші. Виправдані інвестиції у криптовалюту чи ні – особисте рішення кожного.
Чи варто інвестувати у криптовалюту у 2022 р.? Чи існує потенціал для зростання? Однозначну відповідь на ці запитання надати неможливо. Проте проаналізувавши ринок, варто зазначити наступне. Якщо вдало володіти певними навичками та буди обізнаним у тенденціях, то загалом 2022 р. доволі вдалий для інвестицій. Лідерами українського бізнесу серед інвестицій є метали, криптовалюти, інтернет-технології, акції компаній, нерухомість.
Криптовалюта витісняє одну зі світових валют
Міжнародним платіжним інструментом досі залишається долар США. Однак для багатьох підприємців більш привабливою для інвестиції є криптовалюта. Фахівці радять у 2022 р. інвестувати в різну криптовалюту. Це політичний актив, який всі країни світу намагатимуться зарегулювати. Адже спостерігається зростання криптовалюти, а отже, інвестори, вкладаючи свої накопичення у крипту, сподіваються на збагачення.
Звертаємо увагу та той факт, що окрім інвестиційної привабливості, важливим також є юридичний захист та відсутність обмежень в цивільному обігу вказаного предмета інвестування.
Ч. 1 ст. 19 Конституції України визначає відсутність заборони в законодавстві на користування криптовалютою, але її правова невизначеність надає інвесторам певну свободу з її обігом. Проте чіткий алгоритм юридичного захисту відсутній.
Ризики операцій з криптовалютами
У спільній заяві фінансових регуляторів щодо статусу криптовалюти в Україні від 30.11.2017 р. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, яка здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, переконані, що складна правова природа криптовалюти не дозволяє визнати її ні грошовими коштами, ні валютою і платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами.
Будь-яка діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації криптовалюти, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати, перш ніж здійснювати операції з криптовалютою.
До основних ризиків операцій з криптовалютами регулятори зараховують такі:
- Можливість втрати коштів через крадіжку (наприклад, у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти або інфраструктуру користування);
- Відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюту, оскільки заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тому що такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;
- Можливість шахрайства. Заощадження в криптовалюті можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які у зв'язку з описаними вище типами ризиків можуть у достатньо короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У випадку подібної ситуації з коштами в національній чи іноземній валюті єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Проте через невизначений статус криптовалюти державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги інвесторам та користувачам;
- Складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалюті;
- Значні цінові коливання криптовалюти та суміжні з ним ризики − спекулятивність і неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалюті;
- Відсутність інфраструктури. Криптовалюта не є загальноприйнятою в торговельно-сервісних мережах, а також вона не є законним засобом платежу та валютою. Все це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов'язання приймати криптовалюту як засіб платежу.
Захист інвестицій в криптовалюту
Відповідно до судової практики в цій категорії справ, суди по-різному ставляться до цього питання у зв’язку з відсутністю законодавчого визначення правової природи криптовалюти та можуть відмовити в судовому захисті.
Дарницький районний суд у своєму рішенні від 24.03.2016 р. у справі №753/599/16-ц встановив, що криптовалюта належить до віртуально-цифрової продукції та не є предметом матеріального світу, не має індивідуальних ознак, її порядок обігу нормативно не врегульований, а тому вона не може бути об’єктом судового захисту. Таким чином, позивачу було відмовлено у задоволенні позову про витребування від відповідача Bitcoin як оплати за виконану роботу.
Східний апеляційний господарський суд у постанові від 02.12.2020 р. у справі №922/95/20 фактично визнав чинність публічного електронного договору щодо придбання криптовалюти та підтвердив законність виконання зобов’язань за ним. Водночас Київський апеляційний суд ухвалив рішення від 02.03.2021 р. у справі №757/46845/19-ц, яким фактично визнав крипту цифровою (віртуальною) валютою та підтвердив правомірність угод з нею шляхом укладання публічних електронних договорів. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24.12.2020 р. у справі №420/7905/20 посилався на ситуацію, коли криптобіржі блокують криптоактиви на електронних гаманцях за запитами правоохоронців.
Додатково варто зазначити, що проведення обшуків та виїмок у майнерів криптовалюти стало доволі частим явищем. У такому випадку зупиняється діяльність «майнінг ферм», адже все технічне обладнання, що сприяє видобутку криптовалюти, правоохоронці в таких умовах вилучають.
На практиці основними підставами для проведення обшуку у майнера криптовалюти є такі:
- Здійснення будь-яких банківських операцій або операцій з криптовалютою з використанням тимчасово окупованих територій;
- Отримання або надсилання криптовалюти особам, щодо яких ведеться досудове розслідування в будь-якому кримінальному провадженні;
- Переховування осіб, які перебувають у розшуку правоохоронців, є найбільш поширеною підставою для проведення обшуків у майнерів криптовалюти.
- Відсутність у майнера офіційної реєстрації в державних та податкових органах суб’єктом підприємницької діяльності або юридичної особи.
Більшість фізичних осіб здійснюють майнінг без реєстрації підприємницької діяльності. Слідчі вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків) та отримують законні підстави для проведення обшуку. Якщо фізична особа зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності як ФОП або ТОВ, то поширеною є ситуація, коли працівники поліції вносять відомості до ЄРДР за ст. 190 (шахрайство) та ст. 205 (фіктивне підприємництво) КК України та проводитимуть обшук у такого майнера криптовалюти.
Також маємо кейси, коли біржа після блокування гаманців запитувала від власника підтвердження факту звернення до «уповноважено державного органу» та початку «офіційного розслідування». На це дається від 3 до 5 днів. Такими документами були:
- Заява про вчинення злочину, з посвідченим нотаріально перекладом англійською мовою та з відміткою про реєстрацію у райвідділі поліції;
- Витяг з ЕРДР також з нотаріально посвідченим перекладом. Будьте готові до того, що кваліфікація злочинних дій відбудеться за найменш тяжкою статтею КК України. На цьому етапі це не принципово;
- Електронна пошта «уповноваженої державою особи». Врахуйте, що електронна скринька райвідділу поліції перевіряється вкрай рідко. Ефективніше надати скриньку слідчого підрозділу та попередити про можливий запит від біржі;
- Надання сканкопій документів та листування в електронному вигляді з менеджером біржі – це повністю легальна й достатня процедура.
Законодавча ініціатива
17.02.2022 р. Верховна Рада, згідно з пропозиціями Президента, ухвалила Закон «Про віртуальні активи» (проєкт №3637) та Закон «Про хмарні послуги» (проєкт №2655). Наразі Україна входить у топ-5 країн-криптолідерів. Однак в Україні криптоактиви досі в тіні. Головна мета закону – змінити та детінізувати новий сектор економіки. Криптообмінники та криптобіржі зможуть працювати легально, українці – захистити свої активи від можливих зловживань чи шахрайства, а також запустити легальний ринок віртуальних активів в Україні.
Щодо закону «Про хмарні послуги», то «хмарні технології» повинні знизити корупційні ризики на закупівлі обладнання, суттєво зменшити витрати з бюджету, а головне — пришвидшити впровадження інновацій в органах влади. Проте найважливіших доповнень ми чекаємо до Цивільного та Податкового кодексів, а також до актів контролюючих органів для повноцінного запуску ринку віртуальних активів.
Отже, інвестиції в криптовалюти дуже ризикові, водночас шанси, що вони окупляться, теж високі. Такі інвестиції підходять лише тим, хто може змиритися з великими втратами. Для бізнесу, який наважиться вкласти кошти в криптовалюту, аналітики радять диверсифікувати інвестиційний портфель, розбавивши його менш ризиковими активами. Адже наразі немає однозначної позиції щодо правового статусу криптовалюти та відсутня позиція Верховного Суду з цього приводу. Неоднозначна судова практика в цій категорії справ не дає суттєвого судового захисту криптовалютних інвестицій на території України.