Технологічний прогрес увірвався і до кабінетів державних органів — якщо відомства, правоохоронні структури і раніше використовували свої веб-сторінки у якості адмінресурсу, то зараз тим паче. Спочатку повідомлення про обшук, затримання, повідомлення про підозру, направлення обвинувального акта до суду з’являються на сайті, потім у соцмережах, його підхоплюють новинні сайти… І у такий «вірусний» спосіб вдається керувати репутацією держорганів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Іноді правоохоронці зловживають інформаційними ресурсами та використовують їх не лише для об'єктивного інформування суспільства про свою роботу. За допомогою великої кількості каналів поширення інформації їм вдається покращити свою репутацію, а також заробляти омріяні зірочки на погонах, розраховувати на поліпшення власного становища.
Як правило, використання офіційних веб-сторінок, профілів у соціальних мережах виглядає так: на офіційній веб-сторінці правоохоронного органу з'являється повідомлення про обшук, затримання особи, повідомлення про підозру, направлення обвинувального акта до суду тощо. Досить швидко ця інформація поширюється у соціальних мережах та на сайтах новин, проте, як показує практика, такі заяви посадових осіб не завжди відповідають дійсності.
Ще один інструмент — брифінг
Зверну увагу, що в останній час вже, мабуть, стало традицією, що у кожній резонансній справі правоохоронний орган готує презентацію, брифінг, круглий стіл та інші заходи, які пов'язані з незаконним розголошенням даних досудового розслідування, котрі нібито підтверджують законність дій правоохоронного органу.
Як це було в практиці Law Firm Tihishvili, презентації, брифінги представників правоохоронних органів, як правило, пов'язані з відсутністю доказів та бажанням ініціаторів кримінальних переслідувань сформувати негативне ставлення суспільства до особи, яка опиналась під слідством, вплинути на суд тощо. Звичайно, такі дії представників правоохоронного органу залишають негативний відбиток на якості досудового розслідування, порушують основоположні права людини, зокрема право на честь і гідність та презумпцію невинуватості.
Судова практика
Маніпуляції з інформацією у кримінальному провадженні — проблема не надумана, про що свідчить і наявність практики Верховного Суду з цього питання.
Зокрема, порушення презумпції невинуватості стосуються висновки Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 р. у справі №757/26602/15-к: «До того моменту, коли обвинувальний вирок суду набере законної сили, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, тому відповідні державні органи повинні поводитися з нею як невинуватою особою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»).
Презумпція невинуватості буде порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли це не було доведено відповідно до закону. Чи порушує твердження посадової особи про винність обвинуваченого принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясовано в контексті тих фактичних обставин, у яких цей висновок було зроблено (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Грабчук проти України»).
Зверну увагу і на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2017 р. у справі №761/6866/16-ц: «Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи вона є фактичним твердженням, чи оціночним судженням… Оскільки поширена інформація є фактичним твердженням, суд касаційної інстанції не взяв до уваги норми національного та міжнародного права, прецедентної судової практики Європейського суду з прав людини щодо презумпції невинуватості та помилково вважав указане висловлювання оціночним судженням».
Практика Верховного Суду (Верховного Суду України) спрямована на захист честі, гідності та ділової репутації, застосування практики Європейського суду з прав людини під час ухвалення остаточних рішень. Проте зі зрозумілих незрозумілих причин керівники правоохоронних органів, які ще вчора відстоювали принципи, що викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забувають про повагу до честі, гідності та використовують у своїх висловлюваннях недопустимі твердження про винуватість, доведеність вини та безспірність висунутого обвинувачення (повідомленої підозри).
Інформаційні війни у практиці TIHISHVILI
Хотілося б поділитися деякими справами з практики Law Firm Tihishvili, які є яскравими прикладами інформаційної війни у кримінальному провадженні та спроб правоохоронних органів маніпулювати суспільною думкою.
Ось вам перший приклад. 10 червня 2020 р. на офіційній сторінці Служби безпеки України в соціальній мережі Facebook з’явилася публікація такого змісту: «Генерал-зрадник Шайтанов залишиться під вартою до серпня 2020 р.». Чи варто казати, що на момент появи від прес-служби СБУ зазначеного повідомлення жодного судового рішення, яким було б доведено вину генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова у вчиненні хоч якогось кримінального правопорушення, не було. Проте всупереч цілком зрозумілим вимогам кримінального процесуального закону прес-службою вказаного правоохоронного органу порушена презумпція невинуватості у кримінальному провадженні вже на початковій стадії досудового розслідування.
Інший приклад стосується справи «бракованих» бронежилетів ЗСУ. У листопаді 2019 р. під час брифінгу колишній керівник ДБР Романа Труба повідомив, що п'ятьом посадовцям головного управління Збройних сил України було повідомлено про підозру. Пряма мова Романа Труби: «За попередньою змовою ці особи здійснили закупівлю неякісного речового майна для ЗСУ за завищеними цінами і такого, яке не відповідає технічним вимогам. Мова йде про бронежилети 1–4 класу захисту, які прострілюються».
Висловлювання екс-очільника бюро були голослівними, оскільки на той момент суд ще не ухвалив жодного вироку в цій справі, більше того, навіть не було проведено військово-технічну експертизу цих бронежилетів. Та вказаний виступ керівника новоствореного ДБР «матеріалізувався» під час розгляду клопотань про застосування відносно військовослужбовців запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з фантастичним розміром застави у 74 млн грн. Зрештою, незаконні судові рішення в подальшому були скасовані апеляційним судом, а Романа Трубу було звільнено із займаної посади, проте військовослужбовці, по суті, безпідставно провели цілий місяць під арештом і на даний час продовжують відстоювати свої права.
У висновку хотілося б сказати, що найбільш корисними у боротьбі з дезінформацією, яка поширюється правоохоронними органами, є увага суспільства та ЗМІ до судового процесу та детальне висвітлення ходу розслідування.