Враховуючи складні соціально-економічні чинники розвитку бізнесу в Україні, підприємства змушені достатньо прагматично та відповідально підходити до своїх бюджетів і планування витрат. Для багатьох підприємств однією з найважніших статей витрат є витрати на оплату праці своїх працівників. Однак вирішення вказаної проблеми має не лише економічне підґрунтя. Воно пов'язане також із соціально-трудовими правами працівників, а тому під час вирішення питань оптимізації вказаних витрат необхідно бути обережним та не забувати про особливості захисту прав працівників відповідно до чинного законодавства про працю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Варто зазначити, що під час вирішення питання про мінімізацію витрат на оплату праці працівників, насамперед, спадає на думку проведення скорочення чисельності працівників. Однак в результаті скорочення звільнені працівники втратять джерело для заробітку, внаслідок чого створюються додаткові соціальні проблеми, з‑поміж яких підвищення рівня безробіття, мабуть, є найменшою.
Саме тому нас більше цікавлять способи оптимізації витрат на оплату праці, які не стосуються масового звільнення працівників. Одним з найпоширеніших способів є встановлення на підприємстві для працівників неповного робочого часу. На практиці достатньо часто роботодавці порушують цю процедуру, внаслідок чого до них застосовуються штрафні санкції.
Спробуємо проаналізувати цей спосіб та висвітлити окремі проблемні питання, що виникають у зв'язку з його застосуванням.