Пайові інвестиційні фонди мають в Україні значні податкові переваги. Зокрема, не справляється податок на внесені інвестором кошти. Доходи, отримані від діяльності, на рівні фонду не оподатковуються та можуть реінвестуватися в повному обсязі. Якщо фонд виплачує прибуток інвесторам, не сплачується авансовий податок. Виплачені суми підлягають оподаткуванню лише на рівні інвестора. Власник сертифіката – фізична особа сплачує 5% від отриманої суми або, у випадку викупу сертифікатів, 5% від прибутку. Нерезидент буде змушений платити 15%, проте ставка може бути зменшена згідно із Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування. Юридична особа сплачує податок за загальною ставкою. Залежно від виду доходу надані фондам пільги можуть бути більш або менш значущими. Так, навряд чи є сенс у створенні фонду з метою отримання дивідендів – звичайна холдингова компанія, зареєстрована в Україні, має ті самі привілеї. Проте реінвестувати прибуток від продажу корпоративних прав буде дешевше саме через фонд. Залучення венчурного фонду дозволяє фінансувати дочірні компанії під процент, без необхідності сплачувати будьякі податки до моменту отримання прибутку бенефіціарами або ставати фінансовою компанією. Фінансово цікавою є і колекторська діяльність інститутів спільного інвестування. Вкладати кошти в боргові зобов’язання мають право лише венчурні фонди. За загальним правилом діяльність колекторів передбачає оподаткування доходу на рівні окремого кредиту. Тобто прибуток факторингової компанії від опрацювання окремого кредиту оподатковується в повному обсязі. Проте якщо боржник не сплатив ні копійки та колектор зазнав збитки, їх сума не зменшуватиме прибуток компанії від більш вдалих операцій. Інвестування в проблемні активи через венчурний фонд вирішує цю проблему.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |