Рішенням від 12.01.2010 р. у справі № 1рп/2010 за конституційним зверненням ТОВ «Міжнародний фінансовоправовий консалтинг» Конституційний Суд України дав офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно з яким зміст положень ч. 3 ст. 99 ЦКУ треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов’язків, які він йому визначив, у будьякий час, на свій розсуд, з будьяких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті ст. 46 КЗпП.
Однак не всі суди дотримуються висновків КСУ, і доказом того є ухвала ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2013 р. у справі № 653368св12.
ТОВ_N звернулося до суду з позовом до ОСОБИ_1 щодо визнання недійсним наказу про звільнення і запису в трудовій книжці, оскільки ОСОБА_1 без рішення загальних зборів видала наказ про своє звільнення та внесла відповідний запис до трудової книжки, водночас як рішенням загальних зборів її було усунуто від виконання обов’язків генерального директора ТОВ_N на підставі ч. 3. ст. 99 ЦКУ.