Досудове врегулювання не є обов’язковим для страхувальника (потерпілого). Окрім того, досудове врегулювання з деякими страховими компаніями призведе виключно до затягування процесу врегулювання збитків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В Україні застосування чи незастосування засобів досудового врегулювання спору на практиці залежить від особи боржника – страхової компанії. За загальним правилом досудове врегулювання є хоча й не обов’язковим, але досить ефективним елементом врегулювання збитку. Досудове врегулювання може відбуватися у двох формах. Перша – це проведення безпосередніх переговорів зі страховиком, надсилання відповідних претензій, проведення інших робіт. Друга форма – врегулювання спору з залученням відповідних державних регуляторів, як от Національна комісія, що здійснює регулювання ринку фінансових послуг, що може застосувати заходи впливу щодо особи, яка порушила законодавство, і вимагати усунення вказаних порушень. Окрім того, досудове врегулювання може підштовхнути сторони на пошук компромісу, задля економії як часу, так і ресурсів. Також потрібно зважати й на її репутаційні ризики для страховиків, що часто спонукає компанії до пошуку можливості укладання мирової угоди між сторонами.