Закон України «Про інститути спільного інвестування», що набрав чинності з 2014 року, важко назвати революційним. Радше, його слід було прийняти задля уточнення розбіжностей та вдосконалення визначень, вади яких було викрито вже через три роки після набрання чинності законом 2001 року. Особливо ж нагальною стала реформа у 2008му – після зміни законодавства про акціонерні товариства. Директива 2009/65/ЄC Європарламенту та Європейської Ради досі слугує орієнтиром для нас, у тому числі й щодо конвертації інвестиційних цінних паперів, хоча інтелектуальних ресурсів є чимало, аби диверсифікувати заощадження громадян, малого й середнього бізнесу. Слід вітати й «кваліфікаційну» ознаку учасників інститутів спільного інвестування, але зроблених кроків ще не досить, аби проводити розміщення в Україні паперів іноземних емітентів, насамперед, як ми сподіваємося, паперів, випущених компаніями із основними виробничими активами в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте детальний аналіз співставності законодавства ЄС та України заслуговує на окреме дослідження, отже, далі декілька зауважень щодо зміни сталої практики після прийняття зазначеного Закону.