Фондовий ринок у будь-якій країні світу є тією лакмусовою смужкою, за якою можна судити про стан справ у національній економіці: якщо фондовий ринок є розвиненим, то й економіка є розвиненою, та навпаки. За всі минулі роки незалежності Україні, на жаль, створити розвинений фондовий ринок так і не вдалося. Станом на сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли весь український фондовий ринок, включаючи реальних інвесторів, емітентів та професійних учасників – це не більше ніж півтора десятка тисяч учасників. Але чому склалася така ситуація? Які для цього є причини?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На мій погляд, існує сукупність причин, які призводять до такої ситуації.
По-перше, як було цілком справедливо зазначено, фондовий ринок може бути розвиненим тільки при розвиненій економіці країни. Українська економіка, на жаль, ще далека від міжнародних стандартів і досі знаходиться у стані реформування. Значна частина економіки перебуває «у тіні», що також не стимулює розвиток фондового ринку.
Сьогодні в Україні відсутні необхідні стимули, які б підштовхували компанії ставати публічними та залучати інвестиції на національному фондовому ринку. Як показує практика, без суттєвих економічних стимулів, виключно законодавчим примусом цю проблему не вирішити. Більшість привабливих компаній, які могли б зацікавити інвесторів на фондовому ринку, контролюється їх засновниками, які є першим поколінням власників і не готові втрачати контроль над своїми активами. У більшості випадків торгівля цінними паперами на вітчизняному ринку здійснюється виключно задля підтримання лістингу на біржі.