У податковому плануванні важливе місце посідає аналіз судової практики з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування при сплаті українськими компаніями процентів на користь іноземних кредиторів, а також визначення судами статусу бенефіціарного власника таких процентів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Показовим є тлумачення ВАСУ ст. 11 Угоди між Україною і Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування, з якої випливає, що проценти, що виникають в Україні та сплачуються резиденту Німеччини, можуть оподатковуватися тільки в Німеччині. Однак такі проценти можуть також оподатковуватися в Україні, але, за загальним правилом, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5% від валової суми процентів. Аналізуючи словосполучення «можуть тільки» та «можуть також» суд доходить висновку, що в разі утримання податку з процентів в Україні, застосовується податкове законодавство України і Угодою закріплено граничні відсоткові розміри справляння податку з такого доходу (Постанова ВАСУ від 11.09.2012 по справі К-32029/10).