На сьогодні досить поширеною, однозначною і стандартною є практика податкових органів щодо встановлення договорів, укладених суб’єктами господарювання, нікчемними та застосування до суб’єктів господарювання наслідків у вигляді донарахування сум податкового зобов’язання податку на додану вартість та податку на прибуток.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509, який діяв до 5 липня 2012 року, Податковим кодексом України, який на сьогодні визначає повноваження податкових органів, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз’яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним нормативним актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, у позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків у податкових деклараціях. Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за правочинами, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.