Питання відображення так званих транзитних грошей у податковому обліку є особливо актуальним для тих суб’єктів господарювання, які отримують значні суми грошових коштів, призначені для подальшого перерахування третім особам (агенти, посередники, комісіонери тощо).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Податковий кодекс України (далі – ПКУ) врегульовує це питання в п. п. 136.1.19 та 139.1.2: «транзитні кошти» не враховуються ані в складі доходів, ані в складі витрат.
Спірних питань щодо застосування зазначених норм, як правило, не виникає, якщо зі змісту первинних облікових документів можливо чітко відокремити «транзитні кошти» від винагороди (плати) транзитерові, яка підлягає включенню до складу доходів виходячи з п. 135.1.4 ПКУ.
Проте суперечки подекуди виникають щодо сфери дії п.п. 136.1.19 та 139.1.2 ПКУ. Адже в зазначених нормах йдеться про кошти, отримані «в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільноправових договорів». Розуміння того, які види договорів є «аналогічними» переліченим, може різнитися.