На сьогодні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ліквідовує вже 90 банків. Частина колишнього керівництва цих банків потрапила до нового рейтингу – розшукуваних за розтрату майна в особливо великих розмірах. Слідчі та прокурори у звичній спішній манері завалюють суди клопотаннями про арешт майна як з підставами, так і без підстав. До того ж шанси на задоволення клопотання в обох випадках однакові.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У таких клопотаннях прослідковується проста ідея слідчого: спочатку арештувати все, а далі діяти виходячи із ситуації. Довгі списки майна на арешт із клопотань слідчих переходять в ухвали судів. Часто до списків потрапляють рахунки юридичних осіб-контрагентів, відкриті у банках, що ліквідовуються. Слідчі помилково вважають, що на рахунках таких юросіб можуть знаходитися грошові кошти, набуті протиправним шляхом. Як правило, слідчі не долучають жодних доказів, які підтверджують протиправність фінансово-господарських операцій. В результаті абсолютно безпідставно блокуються рахунки фірм, що загрожує повною зупинкою підприємницької діяльності.
Можливість арештовувати майно забезпечує ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України. Однак трапляються ситуації, коли суди забувають, що арештувати можна лише те майно, яке є доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, можливої конфіскації майна; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ні слідчий, ні прокурор не мають права самостійно накласти арешт на рахунки. Для цього вони звертаються до суду. Відповідно, скасувати арешт можливо також лише в судовому порядку. Процедура оскарження залежить від присутності представника юридичної особи на судовому засіданні, під час якого розглядалося клопотання про арешт майна.
Якщо представник юридичної особи присутній, він має право оскаржити ухвалу в суді апеляційної інстанції, якщо відсутній – подавати клопотання про скасування арешту майна до суду першої інстанції. Захисники часто практикують такий лайфхак: якщо представник був відсутній під час розгляду клопотання про накладення арешту, то одночасно необхідно звернутися до суду першої та апеляційної інстанцій, а потім обирати суд, залежно від того, хто перший призначить справу до розгляду. Чому ні? Через завантаженість судів доводиться йти на маленькі хитрощі, в іншому випадку доводиться чекати занадто довго.
Як посилити свої позиції в суді? Необхідно довести, що посадові особи постраждалих юридичних осіб не є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальному провадженні. Відсутність підозри свідчить про те, що цивільний позов також не заявлявся. Цивільний позов може з’явитися в майбутньому, якщо про підозру повідомлять колишньому топ-менеджменту банку. Однак очевидно, що така підозра не стосуватиметься керівництва юридичної особи, рахунки якої заблоковані. На це також варто звернути увагу в суді.
Крім того, потрібно довести легальне походження грошових коштів на рахунках, а також обґрунтувати, що грошові кошти на рахунках не мають ознак речових доказів та не містять слідів протиправних дій.
Тепер необхідно остаточно закріпити свою позицію – довести, що суд заблокував рахунки юридичної особи, яка не є пов’язаною особою з проблемним банком. Пов’язана особа – це фізична особа, яка за своїм службовим статусом, родинними зв’язками або майновим станом пов’язана з діяльністю та управлінням банком і може одержати певні матеріальні переваги у процесі виконання банком своїх функцій. Перелік пов’язаних осіб міститься у ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Визначати, чи є юридична особа пов’язаною з банком, може Національний банк України. Він може зробити це самостійно або за поданням банків. Тому до матеріалів скарги чи клопотання слід долучати інформацію, по-перше, від НБУ про те, що юридична особа не визнавалася пов’язаною з банком особою; по-друге, від банку, який не повідомляв НБУ про наявність підстав для визнання клієнта особою, пов’язаною з банком.
Пам’ятайте, якщо суд заблокував рахунки юридичної особи, то найкраща лінія захисту – це просте й доступне пояснення для суду, підкріплене доказами. Не лишайте шансів слідчому та прокурору!