Прокуратура по-­новому: «за» і «проти»

Триває підготовка до другого читання президентського законопроекту «Про прокуратуру» (далі – законопроект № 3541), що викликав шквал дискусій та протиріч в юридичній спільноті. Документ по­новому визначає правові засади організації прокуратури України, систему прокуратури, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також установлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності прокуратури. За словами законодавця, законопроект спрямований на вдосконалення законодавчих засад організації та діяльності прокуратури України з метою імплементації європейських стандартів, позбавлення прокуратури надмірних повноважень щодо здійснення нагляду за додержанням законів, запровадження положень, покликаних підвищити професійність прокурора та його незалежність.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

 

А що зміниться?

Законопроектом № 3541 пропонується повне скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий загальний нагляд). Основна роль у виконанні таких завдань відводиться профільним органам державної влади. На думку законодавця, такі зміни дозволять уникнути дублювання повноважень прокуратури та інших органів, на які покладено повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законів, що дасть змогу, з одного боку, чітко зрозуміти, який орган несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин, а з іншого – зменшити кількість перевірок та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності.

Повноваження прокуратури у сфері суспільних відносин, не пов’язаних із кримінальним судочинством, обмежуються виключно її можливістю здійснювати дії, пов’язані з виконанням конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді. При цьому обсяг повноважень прокурора аналогічний комплексу прав адвоката при наданні правової допомоги. Як наслідок органи прокуратури позбавляються повноважень щодо безпосереднього втручання в діяльність громадян, приватних підприємств та організацій поза сферою кримінального судочинства, зокрема права безперешкодного відвідування приміщень приватних суб’єктів господарювання, витребування та вилучення в зазначених осіб документів, виклику та отримання пояснень тощо.

Серед іншого, документом звужуються повноваження прокурора щодо представництва в суді інтересів громадянина або держави. Проектом передбачається вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Таке представництво здійснюватиметься лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж якщо відсутній компетентний орган.