Доступ до банківських даних є однією з процесуальних дій, що користуються найбільшим попитом серед правоохоронців – це чітко видно із ухвал слідчих суддів. Проте, не всю практику в цьому аспекті можна відслідкувати в судовому реєстрі – правоохоронці можуть отримувати такі дані і безпосередньо від банків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У різний час правоохоронці мали різний обсяг повноважень в цьому аспекті, тривалий час акти НБУ не були гармонізовані із законодавством, а на практиці єдності не було тим більше.
У листопаді 2019 року повноваження правоохоронців в частині «позасудового» доступу було де-факто розширено. Для зручності ми систематизували ключові аспекти отримання "позасудового" доступу до банківських даних із урахуванням як норм, що діяли раніше, так і нововведених.
Хто, за яких умов та які дані зможе отримати?
В рамках будь-якої справи банківські дані зможуть отримати всі органи досудового розслідування, а також – органи прокуратури та Антимонопольний комітет України. Проте, обсяг таких даних є обмеженим, а також їх неможливо отримати щодо фізичної особи.
Більш широкі повноваження із прийняттям нових законів окремі органи отримали у справах щодо виявлення необґрунтованих активів.
Схематично всі деталі повноважень органів виглядають наступним чином:
|
Орган, що може отримати доступ до даних |
Тип справи |
Щодо |
Дані, що розголошуються |
|
Органи прокуратури, Служби безпеки, Національної поліції, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро, Антимонопольний комітет |
Будь-яка |
|
Операції за рахунками за конкретний проміжок часу |
|
Органи прокуратури, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро |
Щодо виявлення необґрунтованих активів |
|
Операції за рахунками за конкретний проміжок часу з конкретними контрагентами |
|
Національне антикорупційне бюро України |
Щодо виявлення необґрунтованих активів |
|
Дані щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків за конкретний проміжок часу із конкретними контрагентами |
Новими змінами також скасовано заборону для банків надавати інформацію про клієнтів іншого банку (тобто, наприклад, кому були перераховані кошти). Якщо такі дані охоплюються вказаними запитами – підстав відмовити у банку відтепер немає, потрібно повідомити і такі дані.
Коли банкам варто надавати дані правоохоронцям, а коли – ні?
Для отримання даних органи надсилатимуть до банків письмові вимоги на офіційних бланках. Останніми змінами запроваджено також можливість надіслати вимогу в електронному вигляді.
Обидва види вимог мають відповідати наступним критеріям:
- за підписом керівника відповідного органу чи його заступника (скріплюється гербовою печаткою або кваліфікованим електронним підписом);
- містити підстави для отримання даних, що становлять банківську таємницю;
- містити посилання на законодавчі норми, що уповноважують орган на отримання даних.
Банкам варто ретельно перевіряти запит на відповідність даним критеріям, оскільки відсутність усіх необхідних даних у запиті є підставою відмовити надавати інформацію, а отже – запобігти зайвому розголошенню банківської таємниці щодо свого клієнта.
Ризики
Підсумовуючи, відтепер отримання банківських даних стане простішим для правоохоронців. Значний обсяг даних можна буде отримати лише у справах щодо виявлення необґрунтованих активів.
Проте, на практиці спрощення доступу навіть до обмеженого обсягу даних в рамках будь-яких справ може нести ризики для клієнтів банків. Це зумовлено тим, що для такого доступу повністю пропускатиметься етап судового контролю за обґрунтованістю запитів, а також клієнт банку не матиме можливості дізнатися про розкриття банківських даних щодо нього (раніше такий шанс надавав реєстр судових рішень).
Окрім того, не можна виключати, що правоохоронні органи будуть генерувати штучні справи з «правильною» кваліфікацією суто з метою отримання даних за спрощеною формою.