Сьогодні термін «медіація» зустрічається все частіше, а правовий інститут набирає нових оборотів. Медіація - це альтернативний спосіб вирішення спору за участі третьої нейтральної сторони - медіатора. Альтернативне вирішення спорів активно використовують у вирішенні приватно-правових відносин на міжнародному рівні та в багатьох розвинених державах. Наразі Україна впроваджує нові механізми медіації шляхом введення нових нормативно-правових актів, беручи до уваги досвід іноземних держав. Вже розроблено проект Закону України «Про медіацію» від 03.11.2016 р. та впроваджується новітній спосіб регулювання спорів у різних галузях права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Термін «медіація» ще не введений до Податкового кодексу України. Головна мета медіації полягає у вирішенні спору шляхом компромісу, тобто досягнення взаємовигідного результату щодо сплати податків та зборів між державою в особі податкових органів та платників податків. Зокрема, застосування компромісу неможливе у разі вирішення спору в адміністративному порядку, оскільки при зверненні до адміністративного суду, одна зі сторін є переможцем, а інша - переможеним.
Одна з головних проблем у податкових спорах - необґрунтоване донарахування податків та штрафних санкцій зі сторони фіскальних органів. Ефективність податкових спорів є вкрай низькою, тому що під час судових спорів держава отримує низькі надходження, а підприємства - велике навантаження. Також останні роблять усе можливе для захисту своїх прав та інтересів у судовому процесі. Медіація є гарним вирішенням проблеми в податковому спорі, оскільки у кінцевому результаті дві сторони спору мають позитивний результат. Зокрема, держава отримає кошти у найшвидші строки, а платники податків матимуть менше судових спорів та більше часу для своєї діяльності.
Перш за все необхідно чітко розуміти поняття «податковий компроміс». Законодавець визначає це поняття через режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або посадових осіб за заниження податкових зобов’язань (за умови оплати 5% від них). У такому розумінні сутність компромісу виявляється у звільненні платника податків від відповідальності та можливості оплатити лише 5% від суми неузгоджених податкових зобов’язань, а держава отримує такі 5% до державного бюджету, а також зобов’язується не застосовувати юридичну відповідальність до платників податків за факт ухилення від належної та своєчасної сплати. У разі досягнення податкового компромісу посадові (службові) особи платника податків звільняються від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 212 КК України, а саме за ухилення від сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Інститут медіації розповсюджений на міжнародній арені, зокрема в Сполучених Штатах Америки з 1996 р. введена така інституція як Податковий адвокат, яка прийшла на зміну уповноваженому з прав платників податків. Податковий адвокат - незалежний орган, який діє самостійно. Головною його функцією є допомога платникам податків при їх співпраці з податковими органами та вирішення проблем у разі їх наявності в податковій сфері. На прикладі США, відсоток досудового вирішення спору становить 80% справ. Світова практика у вирішенні даних питань базується на такому принципі: спір розглядає не той орган, який прийняв рішення, а застосовується принцип змагальності сторін.
Також у США використовуються такі способи альтернативного регулювання спорів:
- швидка медіація;
- швидке врегулювання;
- рання передача на розгляд;
- арбітраж;
Ці всі способи є альтернативними та не потребують державного втручання для вирішення спору. Також зазначається, що всього до державних судів США надходить 10% податкових конфліктів, інші ж 90% вирішуються шляхом медіації.
У Нідерландах інститут медіації запроваджений з 2007 р. Кожний суд цієї країни може запропонувати вирішення спору даним методом регулювання. Медіатори є співробітниками податкових органів, але водночас є й абсолютно незалежними. Основними перешкодами для інституту медіації є кримінальна караність діяння, а також відсутність безпрецедентної практики (тобто не існує судового рішення, яке було б на користь однієї із сторін). Нідерландські експерти зробили висновок, що на кожному спорі, де застосовується процедура медіації, держава економить приблизно від 20 до 50 тис. євро.
У Білорусі прийнятий Закон «Про медіацію», де медіація - це спосіб вирішення конфлікту, при якому конфліктуючі сторони вирішують справу шляхом проведення переговорів з участю нейтральної особи - медіатора. Це є альтернативним варіантом вирішення спору, а не основним інструментом досудового врегулювання правового конфлікту. Потрібно розуміти, що медіатором може бути не будь-хто, а тільки особа, яка має відповідне свідоцтво про можливість займатися такою діяльністю.
У Грузії також практикується інститут медіації - навіть було створено Службу медіації в структурі податкових органів. Основною перевагою є те, що окремі уповноваженні органи проводять відповідну перевірку і виносять певне рішення.
Україна робить впевнені кроки для провадження інституту медіації, зокрема у Верховній Раді України зареєстровано три законопроєкти, які перебувають на різних стадіях розгляду. Йдеться про проєкти законів від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо введення процедури медіації)», від 17.12.2015 р. «Про медіацію» та альтернативний проєкт від 29.12.2015 р. «Про медіацію».
Проте в міжнародній практиці існують колізії щодо цього питання, зокрема в польському та німецькому законодавстві. Суть колізій полягає в тому, що з однієї сторони існує встановлення певних норм та правил, з іншої - забезпечення вирішення даного спору.
Тому будемо сподіватися, що нормативно-правові акти буде прийнято у найближчі строки, а інститут медіації почне активно працювати на території України.