Ситуацію, яка наразі відбувається всередині агентства влучно охарактеризувала голова Комітету з питань антикорупційної політики ВРУ Анастасія Радіна. «Всі попередні роки в АРМА був бардак і таке враження, що цей бардак продовжується», — сказала вона під час засідання Комітету 24 лютого, де слухали звіт т.в.о. голови АРМА Ярослави Максименко, і та навіть не змогла назвати, скільки заарештованих активів реально перебуває в управлінні держави.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нарешті, місяць тому, набув чинності реформаторський Закон «Про АРМА», авторами якого внесено багато змін до процедурних моментів, щоб забезпечити прозорість ухвалення рішень щодо найбільш цінних (складних) активів.
Зокрема, щоб усунути монополію АРМА на контроль над ними, оновлений закон передбачає створення Міжвідомчої комісії у складі представника Офісу бізнес-омбудсмена (зараз це експосол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен) та Мінекономіки, Мін’юсту, НКЦПФР. Але якщо уважно почитати підзаконну нормативну базу, виникає аж занадто багато питань.
Приховані механізми
Структура Комісії на папері виглядає збалансовано: 8 осіб, з яких 4 від АРМА, ще 4 — від зовнішніх інституцій (по 1 члену. від Офісу бізнес-омбудсмена, Мінекономіки, Мін’юсту, НКЦПФР). Але, як завжди, диявол у деталях.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 167 від 05.02.2026 р.
1. Якщо призначено хоча б п'ять членів, з яких мінімум двоє є представниками зовнішніх органів, Комісія вважається повноважною. А це означає, що для початку роботи не обов’язково чекати на повний склад, що вже створює можливості для маневрів на етапі запуску.
2. Визначені на старті члени Комісії працюватимуть там два роки без права повторного призначення. Однак законодавство не передбачає чіткої процедури зняття члена Комісії з посади, тому початковий склад Комісії фактично стає недоторканним до 2028 (!) року.
А тепер згадаємо, що на цьому переломному етапі Агентство не має повноцінного керівника — його обов’язки виконує Ярослава Максименко, яка є т.в.о., яку призначив знову-таки Кабмін, і яку експерти одностайно називають креатурою особисто Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.
Саме Максименко як т.в.о. голови АРМА визначатиме персоналії чотирьох членів Комісії — які, по суті, будуть представниками Кабміну. До них додаємо делегатів Мінекономіки та Мін’юсту, які є частиною урядової вертикалі, і одержуємо вже 6. У результаті Міжвідомча комісія з багатообіцяючого державного органу стає декоративною ширмою для одноосібного управління складними активами — тільки вже під фактичним проводом не АРМА, а Кабміну.
Міна сповільненої дії
Погодьтеся, ситуація вельми тривожна. І стає ще більш специфічною, враховуючи, що зараз нарешті розпочався конкурс на обрання повноцінного постійного голови АРМА, переможця якого мають оголосити до середини квітня. Чи виграє його Ярослава Максименко — велике питання, бо за останні шість місяців нинішня т.в.о. голови АРМА вже встигла стати фігуранткою кількох кримінальних проваджень. Але Кабмін чомусь поспішає, і розраховує сформувати персональний склад Міжвідомчої комісії вже на початку березня.
Отже, може виникнути ситуація, за якої т.в.о. АРМА, знаходячись під слідством, визначить половину членів Комісії, яких неможливо відкликати протягом двох років і які визначатимуть долю майна вартістю у сотні мільярдів гривень. Така собі міна сповільненої дії.
З цього випливає, що призначений у квітні майбутній повноправний керівник АРМА протягом двох років буде «весільним генералом», який просто безсило спостерігає за діяльністю Міжвідомчої комісії і не має на неї жодного впливу, тому що ключові кадрові рішення були ухвалені до нього. А за варіанту формування Комісії поспіхом і у ручному режимі, вона буде цілком здатна допускати до конкурсу тільки «потрібних» гравців, штучно відсікаючи реально ефективних потенційних управителів складними активами ще на етапі перевірки документів.
Колосальна відповідальність за результати без повноважень для їх досягнення. Погодьтеся, це ідеальна пастка. До якої, до речі, потраплять і неармівські члени Комісії — перш за все, від Офісу бізнес-омбудсмена і НКЦПФР. Їм доведеться також виконувати «декоративну» функцію і при цьому нести цілком реальну відповідальність за сумнівні рішення, якими диригуватимуть з-за меж Міжвідомчої комісії.
Іспит на справжні наміри
Все це виглядає як досить зухвала спроба Кабінету Міністрів закріпити за собою право розпоряджатися найпривабливішими активами з портфеля АРМА на роки вперед, зробивши Міжвідомчу комісію паралельним центром влади в АРМА, непідконтрольним постійному голові Агентства.
Такий підхід не лише шкодить інвестиційному клімату, а й підриває довіру міжнародних партнерів до всієї системи управління активами в Україні. З погляду державних інтересів та логіки реформ, було б набагато правильніше дочекатися обрання незалежного голови АРМА.
Тож ця ситуація є тестом на справжність намірів влади.
Якщо нова модель управління складними активами через Комісію дійсно задумана як крок уперед, то вона повинна формуватися 1) відкрито, 2) виключно після призначення постійного легітимного голови АРМА.
Якщо ж Кабмін не готовий почекати місяць до обрання повноцінного голови АРМА, то інтерес у ручному управлінні активами переважає над принципами правової держави. А це створить дуже небезпечний прецедент, коли тимчасові керівники формують постійні органи управління майном на мільярди гривень, закладаючи міну сповільненої дії під стабільність економіки. Тому суспільство та бізнес мають уважно стежити за тим, хто саме увійде до персонального складу Комісії у березні, адже ці імена стануть найкращим індикатором того, у чиїх інтересах насправді працюватиме Міжвідомча комісія. І наскільки ці інтереси відповідають національним інтересам держави України.