17 квітня 2018, 15:43

Адвокат ≠ клієнт

Опубліковано в №16 (618)

Людмила Лебідь
Людмила Лебідь «Jurimex, ЮК» адвокат

Що являє собою професія «адвокат» та як вона з’явилася


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Професія адвоката сягає коріннями в далеку давнину. Вважається, що адвокатура виникла ще у давніх народів, коли у племенах або між ними виникали суперечки, а їх врегулювання потребувало від вождя племені виконання функцій, подібних до правосуддя. В правосудді завжди знаходилися люди, які захищали обвинувачену особу чи добивалися справедливості та встановлення істини. Їх не одразу називали адвокатами, але фактично вони здійснювали адвокатську діяльність.

Слово адвокат має латинське коріння і походить від лат. advocatus, від advoco – закликаю, запрошую. Це свідчить про те, що здійснювати захист особи було почесно. Адвокатів шанували та покладали на них великі сподівання. Будь-хто не ставав адвокатом. Зазвичай це була людина, яка володіла високим ораторським мистецтвом та глибокими знаннями правових норм. Інакше таку особу не запрошували б для здійснення захисту.

В наш час бути адвокатом – відповідально. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше ніж 2 роки, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, розширювати та оновлювати свої професійні знання, вміння і навички. Це його прямий обов’язок, прописаний у законі.

Ми живемо в епоху змін, значна частина яких відбувається саме в законодавстві. За цим потрібно постійно слідкувати, опрацьовувати та брати на озброєння в тих чи інших справах. Вважаю, що працювати адвокатом потрібно за покликанням. Ця професія вимагає багато сил та натхнення, певної психологічної підготовки й хисту, часто великого терпіння до проблем клієнтів та стійкості у захисті їхніх прав.

Обираючи цю професію, потрібно розуміти, що до адвоката просто так ніхто не звертається, всі приходять для вирішення того чи іншого питання, перенесення своїх проблем на плечі захисника. В деяких випадках від адвоката вимагається прийняття швидкого і правильного рішення для здійснення захисту прав людини у непростих ситуаціях. Тому вважаю, що лише та людина, яка дуже любить професію адвоката, зможе стати хорошим, професійним, сильним захисником.

Водночас кожен адвокат повинен дотримуватися правил адвокатської етики та на високому рівні надавати правову допомогу громадянам. Для мене важливо дотримуватися основних принципів адвокатської етики. Бути незалежною та вільною від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в мою діяльність як адвоката, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів. Дотримуватися законності у своїй професійній діяльності, законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права. Не давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень. У своєму приватному житті вважаю обов’язком дотримуватися закону та інших до цього закликаю.

У професійній діяльності виходжу з переваги інтересів клієнтів перед власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями. Вважаю неприпустимим представництво клієнтів з суперечливими інтересами. Адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.

В адвокатській діяльності, з метою встановлення довіри з клієнтами, важливо дотримуватися конфіденційності. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Головне – адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно та добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання. Необхідно ретельно готуватися до належного виконання доручення, адже перемога любить підготовку.

Вважаю, що кожна людина (а тим більше адвокат) у своїй професійній діяльності та у приватному житті має бути чесною та порядною. Не можна вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей. Необхідно поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими адвокат спілкується в різних відносинах. Потрібно забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, намагатися зберігати самоконтроль і витримку. Під час здійснення своєї професійної діяльності слід мати гідний зовнішній вигляд. Усією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, її сутності та громадського призначення, сприяти зберіганню і підвищенню її престижу.

Зазначені принципи адвокатської діяльності мають бути спрямовані та використані з однією важливою ціллю – забезпечення права на захист і надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) клієнту.

Хто є клієнтом адвоката

Згідно зі ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Основні вимоги щодо побудови відносин адвоката з клієнтами закріплені у розділі III Правил адвокатської етики. Підставами встановлення відносин адвоката з клієнтами щодо надання правової допомоги є угода з клієнтом про надання правової допомоги та призначення особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи суду в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України.

Варто зазначити, що адвокат, здійснюючи свою професійну діяльність, виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, щодо клієнтів, судів та інших державних органів, адвокатури загалом, окремих адвокатів та усього суспільства. Однак найважливішим та водночас найскладнішим є завдання адвоката правильно побудувати відносити з людиною, яка чекає від нього допомоги. Тут мають бути застосовані як вищезазначені принципи діяльності захисника, так і весь досвід та знання, набуті у процесі такої діяльності. Клієнт має довіряти своєму захиснику, бути впевненим в адвокатському авторитеті та вірити в його компетентність у відстоюванні прав клієнта.

На жаль, практика показує, що в адвокатській діяльності не вистачає забезпечення гарантій такої діяльності. Численні порушення прав адвокатів у роботі правоохоронних органів та судів стали небезпечною практикою, яка ставить під сумнів один з ключових принципів правової держави – реальні конституційні гарантії громадянам на отримання правової допомоги.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами. Якщо коротко, то зазначені гарантії полягають у наступному:

  • забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;
  • гарантується захист адвокатської таємниці, особливі вимоги проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, витребування чи вилучення документів, пов’язаних зі здійсненням адвокатської діяльності;
  • адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності та свободи у наданні доказів і доведенні їх переконливості;
  • життя, здоров’я, честь і гідність адвоката та членів його сім’ї, їхнє майно перебуває під охороною держави;
  • адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час участі у кримінальному судочинстві в порядку, встановленому законом;
  • забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом;
  • дисциплінарне чи кримінальне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку;
  • забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи у відносинах з адвокатами зобов’язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

Забороняється ототожнення адвоката з клієнтом

Із зазначеного вище варто звернути увагу на таку важливу гарантію адвокатської діяльності як заборона ототожнення адвоката з клієнтом. Вона не лише актуальна сьогодні, але й зазвичай ігнорується чи є невідомою суспільству. Тому, враховуючи останні події, є потреба піднімати це питання.

На початку цієї статті я не випадково звернулася до історії виникнення професії адвоката та посилалася на переклад адвоката з латинської мови як «запрошеного». В наш час не так багато адвокатів, яких хочуть свідомо «запросити» здійснювати захист прав. Всі адвокати міркують над тим, як отримати більше клієнтів, але не всі, на жаль, думають про те, як покращити ситуацію з підняттям рівня адвокатів та можливостей краще захистити права клієнтів. Доказом цього є неодноразові заяви клієнтів про недбале ставлення до захисту їхніх прав попередніми адвокатами, недовіра захиснику, сподівання клієнтів вирішити все шляхом незаконної домовленості…

Професію адвоката в наш час сприймають як величезну кількість конкурентів-юристів. Я вважаю це негативним явищем. Таке ставлення до професії адвоката здійснює значний вплив на таку гарантію адвокатської діяльності як заборона ототожнення адвоката з клієнтом. Мається на увазі сприйняття адвоката не як кваліфікованого юриста, який надає правову допомогу клієнту та здійснює захист прав, а як відповідальну особу за дії (чи бездіяльність) клієнта. В такій ситуації відсутність належного авторитету адвоката у суспільстві робить його статус слабким у справах, в яких клієнтом виступає особа, яку звинувачують у тяжкому або особливо тяжкому злочині. Особливо, якщо таке правопорушення стає резонансним у суспільстві та широко обговорюється серед громадськості.

Навіть з останніх подій, що трапилися в нашій державі, можна навести дуже багато прикладів, коли порушується зазначена гарантія адвокатської діяльності. Яскравим прикладом може слугувати сумнозвісна справа з ДТП у місті Харкові, де дівчина збила на смерть багатьох людей. Її адвокату погрожували розправою за надання адвокатських послуг у цій справі та паплюжили у всесвітній мережі Інтернет. В цій ситуації відбулося пряме ототожнення адвоката з клієнтом, але ніхто не піднімав питання про порушення прав адвокатської професії.

Окрім цього, достатньо популярною сьогодні стала практика правоохоронних органів вчиняти протиправні дії щодо захисників з метою позбавити клієнта належного кваліфікованого захисту, який може надати саме його адвокат. Наприклад, формально розпочати кримінальне провадження щодо адвоката та проводити незаконні обшуки, дозвіл на які, на жаль, надають слідчі судді, не беручи до уваги формальність провадження. В контексті таких порушень прав адвокатів державними органами вже й годі говорити про підпали, вбивства, погрози, пов’язані з участю адвоката у справі, особливо в кримінальному провадженні.

Таке ототожнення адвоката з клієнтом не лише є неприпустимим, але й свідчить про низький рівень правосвідомості суспільства в цій сфері. Тому потрібно про це говорити та писати. Я закликаю працівників державних установ, журналістів і громадських діячів поважати основоположні принципи діяльності адвоката та утримуватися від заяв, які ставлять під сумнів незалежність професії адвоката і сприяють ототожненню захисника з клієнтом. Адже чим краще адвокат буде забезпечений якісним виконанням своєї роботи, дотриманням наданих йому законом гарантій, тим краще працюватимуть правоохоронні органи, прокуратура, суди, оскільки це нерозривно пов’язані інститути права.

Суспільство не має засуджувати адвоката за те, що він вибудовує правовий захист для обвинуваченої особи. Від якісної роботи адвоката напряму залежить якість розвитку відносин в юридичній сфері та забезпечення прав усіх громадян, а також розвиток України як держави, в якій людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати