Ім’я та торговельна марка, яка представляє собою прізвище та ім’я, – різниця між цими двома поняттями дуже велика. Як передбачено у ст. 296 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), ім’я особи є особистим немайновим правом фізичної особа, яка має право використовувати його у всіх сферах своєї діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У свою чергу, торговельна марка, яка представляє собою прізвище та ім’я, є об’єктом права інтелектуальної власності та використовується для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.
Законом передбачено різне правове регулювання цих понять: різний обсяг прав власника, різний строк чинності таких прав, різний порядок набуття та припинення. Наприклад, для імені як торговельної марки законом передбачено точний строк чинності прав, а саме протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом (ст. 496 ЦКУ). Набуття права власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, яке визначає обсяг правової охорони торговельної марки. Крім того, право власності на ім’я як торговельну марку може відчужуватися
та припинятися (у зв’язку з перетворенням торговельної марки на загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг тощо). А в зв’язку з цим власників торговельної марки може бути декілька.