В умовах виходу з кризи актуальними питаннями залишаються розв’язання конфліктів у галузі іпотечного кредитування. Виникає чимала кількість проблем як в іпотекодавців, так і в іпотекодержателів. У свою чергу, це призводить до неоднакового застосування норм права, оскільки кожна зі сторін намагається тлумачити їх на свою користь. На допомогу суб’єктам іпотеки суди вищих інстанцій України видають листи та постанови, якими намагаються узагальнити практику застосування тих чи інших норм права. Так, Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у своїй постанові № 5 від 30.03.2012 року та Верховний суд України в листі від 07.10.2010 року зосередили свою увагу на особливо важливих питаннях, що стосуються іпотеки. Серед них непогашені кредитні зобов’язання як підстава позбавлення житла, питання співмірності суми заборгованості та вартості предмета іпотеки, на яке може бути звернене стягнення, а також проблеми, що виникають навколо суб’єктів та об’єктів іпотеки.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Предметом іпотеки згідно з положенням частини другої статті 5 Закону України «Про іпотеку» може виступати як нерухоме майно, зокрема, якщо його будівництво ще не завершено, але яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець при укладенні договору може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому, так і майнові права на нерухоме майно, які можуть бути відчужені іпотекодавцем і на які може бути звернено стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про іпотеку» частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості. Це положення має застосовуватися з урахуванням змісту частини другої статті 6 цього Закону щодо нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності. У випадку, коли окрема будівля не перебуває у спільній власності та зареєстрована під одним інвентарним номером у складі інших будівель, що належали іпотекодавцю, Закон України «Про іпотеку» не вимагає виділення такої будівлі в натурі для укладення договору іпотеки.