Незважаючи на те, що обидва правові інститути – регрес і суброгація – є різновидами права вимоги, вони не є тотожним поняттями, оскільки при суброгації відбувається зміна активного суб’єкта зі збереженням самого зобов’язання, тобто суброгацію можна розглядати як різновид сингулярного правонаступництва у страхуванні, а при регресі одне зобов’язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування, а правовою підставою її застосування є ст. 993 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) і ст. 27 Закону України «Про страхування»; ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначає право зворотної вимоги (регресу), а право на подання регресного позову передбачено ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При регресі страховик вправі задовольнити свою вимогу в повному обсязі, а у порядку суброгації страховик має право вимагати від особи, відповідальної за збитки, відшкодування суми в межах фактичних витрат. Крім того, регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, водночас як положення ст. 993 ЦК України застосовуються щодо будьякої особи, відповідальної за настання страхового випадку. Перебіг строку позовної давності при суброгації починається не з моменту виплати страхового відшкодування, а з моменту виникнення страхового випадку, адже відповідно до ст. 262 ЦК України зміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. У той час як відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.