 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Услід за поновленням податкових перевірок Законом України від 09.11.2023 № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», Уряд заморочився ідеєю поновлення перевірок й у митній сфері.
Задля досягнення мети, норму про поновлення перевірок одразу було додано у декілька проєктів законів.
Саме така норма міститься у проєкті Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу від 16.01.2024 № 10411, який зараз знаходиться на ознайомлені у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Окремо, на початку лютого, Урядом було схвалено проєкт Закону «Про внесення змін до пункту 912 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України», який саме направлений на поновлення митних перевірок. Але він так і не потрапив до Верховної Ради.
Та сама норма міститься у проєкті Законі про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану від 03.07.2023 № 9456.
Отже, Верховна Рада, прийнявши 20 березня проєкт Закону № 9456 в цілому, фактично відновила митні перевірки підприємств:
-
які здійснюють ввезення на митну територію України підакцизних товарів, товарів, подібних до тих, щодо яких застосовуються особливі види мита;
-
які здійснюють вивезення з митної території України товарів, на які законом встановлено вивізне мито;
-
які оформили митні декларації із звільненням від сплати митних платежів, використанням пільг, розстроченням сплати митних платежів;
-
щодо яких у митного органу наявна інформація про декларування складових митної вартості, визначених цим Кодексом, не в повному обсязі;
-
щодо яких у митного органу наявна інформація про порушення правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
-
щодо яких у митного органу наявна інформація щодо недостовірного декларування країни походження, що впливає на надходження митних платежів до бюджету.
Враховуючи, що фактично будь-яке підприємство може стати суб’єктом митної перевірки, в цієї статті хочу нагадати санкції, які очікують суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за результатами документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Як встановлено ст. 354 Митного кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо в акті перевірки зазначені факти заниження податкових зобов’язань, підприємству направляється Податкове повідомлення-рішення у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
За загальним правилом, суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення. Отже, датою виникнення податкових зобов’язань за митною декларацією є дата її оформлення.
Відтак, у разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк (в тому числі у разі встановлення такого факту за результатами митної перевірки), такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України. Разом з цим настає відповідальність.
Відповідно до Податкового кодексу України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
-
фінансова;
-
адміністративна;
-
кримінальна.
Фінансова відповідальність, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
При встановленні штрафної (фінансові) санкції (штрафу) митний орган керується нормами п.п. 123.1 і 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України. А у практичній площині застосування вказаної статті, вірогідність застосування саме п. 123.2 ст. 123 ПКУ (дії вчиненні умисно) значно вище.
Це пов’язане з особливістю предмету митних перевірок.
Так, відповідно до ст. 245 Митного кодексу України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Правильність визначення бази оподаткування перевіряється, в тому числі, шляхом порівняння відомостей, зазначених в митній декларації з відомостями бухгалтерського та/або складського обліку. Зокрема, щодо кількості товару, вартості (ціни) товару, понесених підприємством витрат на придбання товару, наявності інших витрат, пов’язаних з придбанням товару, але пряме згадування про які відсутнє в договорі купівлі-продажу тощо.
Наприклад, у разі встановлення фактів, згідно з якими дійсні витрати на придбання товару, що відображені в бухгалтерському обліку більші, ніж зазначено в митній декларації, може змінитися база оподаткування. Навряд чи розбіжність у відомостях, що містяться в митній декларації і бухгалтерському у обліку можна буде пояснити звичайною помилкою.
Отже, санкції п. 123.1 ПКУ становлять 10% суми визначеного податкового зобов'язання, санкції п. 123.2 ПКУ становлять 25% суми визначеного податкового зобов'язання.
Пеня, відповідно до ст. 302 МКУ, нараховується у розмірі та порядку, визначених Податковим кодексом України.
Керуючись п. 129.1.2 ст. 129 ПКУ, при нарахуванні митним органом за результатами перевірки податкового зобов'язання, у разі виявлення його заниження, нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за днем завершення митного оформлення за відповідною митною декларацією. При цьому платник податків має самостійно сплатити визначену митним органом суму грошових зобов’язань визначену за результатами митної перевірки, якщо факти свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Нарахування пені закінчується в день настання строку погашення грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Тобто нарахування пені закінчується днем фактичної сплати грошового зобов’язання.
Пеня нараховується за кожний календарний день заниження податкового зобов'язання, включно з днем настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
У разі виявлення митним органом під час митної перевірки порушення митних правил, окрім фінансової санкції на платника податків, може бути складений протокол про порушення митних правил на посадову особу такого платника податків або агента з митного оформлення товарів — працівника митного брокера, з яким у платника податків є відповідний договір на надання послуг митного брокера. Ймовірно, таке порушення буде за ст. 472 МКУ «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення», яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100% вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
1 січня 2024 року набрали сили зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, якими переміщення товарів (підакцизних товарів) через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів (контрабанда товарів або контрабанда підакцизних товарів) у значних і великих розмірах становлять кримінальне правопорушення.
Відповідно до примітки ст. 201 Кримінального кодексу України, під переміщенням через митний кордон України предметів контрабанди з приховуванням від митного контролю варто розуміти умисне переміщення предметів контрабанди з використанням спеціально виготовлених схованок (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов’язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та якщо зазначені документи та відомості необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів та/або для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.
У 2024 році дії, передбачені ст. 2013 «Контрабанда товарів», вважаються вчиненими у значному розмірі, якщо загальна вартість предметів контрабанди в п’ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (що становить 7 570 000 грн), у великому розмірі — якщо загальна вартість предметів контрабанди у десять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (що становить 15 140 000 грн). Такі ж дії, передбачені ст. 2014 «Контрабанда підакцизних товарів», вважаються вчиненими у значному розмірі, якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) у сімсот п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (шо становить 1 135 000 грн), у великому розмірі — якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) в одну тисячу п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (що становить 2 270 000 грн).
Отже, представлений аналіз санкцій, що можуть бути накладені за результатами митної перевірки, показує, що санкції за митними перевірками навіть серйозніші порівняно з санкціями при порушенні податкового законодавства.
Але вихід є!
На щастя, досі дуже невеликий відсоток підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, стикалися з митними перевірками. Впевнений, що більшість керівників підприємств навіть не знають, що митне законодавство передбачає такі перевірки. За це дякувати Держмитслужбі, яка багато років (якщо не десятиліть) нехтувала перевірочною роботою заради отримання миттєвого результату збору митних платежів «по максимуму» під час митного оформлення. При цьому збитки, які несли й несуть підприємства, задовольняючи усі запити митного органу під час митного оформлення, ніколи не турбували Держмитслужбу. Головне — виконати усі види митного контролю тут і зараз. Але наближення митного законодавства України до митного законодавства ЄС вимагає розвитку і виведення на першу роль саме митні перевірки, як головну форму митного контролю. І Держмитслужба до цього готується.
Отже, керівники підприємств повинні (а у подальшому будуть вимушені) змінити ставлення до митниці, як контролюючого органу виключно митного оформлення. Розуміючи, що митні перевірки в найближчі роки стануть таким саме звичайним явищем, як й податкові, то й підхід до них повинен бути такий самий. Це розроблення процедур внутрішнього та зовнішнього контролю за виконанням своєї зовнішньоекономічної діяльності (перевірка митних декларацій на правильність визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; достатність обґрунтованості отриманих пільг і звільнення від оподаткування, застосованих знижених ставок ввізного мита; правильність класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів тощо.