Практика застосування заходів під час банкрутства зазнала суттєвих змін із прийняттям Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у новій редакції. Ці зміни стосувалися не тільки самих процедурних заходів, а й введення в господарській обіг певних нових термінів, суб’єктів і строків вчинення встановлених дій. Зокрема, законом встановлені поняття «реструктуризація активів», «санація» тощо.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Відповідно до статті 28 зазначеного Закону під санацією розуміється система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємств, боргів і активів та (або) зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Проте це визначення суперечить статті 6 зазначеного Закону, оскільки санація може запроваджуватися не тільки під час провадження у справі про банкрутство.

У законі передбачено два види санації боржника, а саме: традиційну санацію під час провадження у справі про банкрутство та санацію боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. Ці процедури мають певні суттєві відмінності.