Розглядаючи процес реформування процедури банкрутства в Україні з позиції професійного учасника цієї процедури – арбітражного керуючого, можна впевнено сказати, що найбільшу дискусію в професійному середовищі викликали нововведення щодо призначення арбітражного керуючого та оплати його послуг.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

З одного боку, законодавець назвав діяльність арбітражних керуючих незалежною і професійною, а з іншого, фактично зробив їх найманими працівниками в частині призначення і оплати.

Про вказане свідчать такі «умови праці», як: встановлення негативних наслідків у вигляді зупинення участі в автоматизованому відборі в разі відмови від запропонованих справ більш ніж тричі; фіксування розмірів оплати послуг арбітражного керуючого; задоволення вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору в п’яту чергу, тобто майже ніколи.

Водночас, як і раніше, призначення керуючого санацією та ліквідатора у звичайній процедурі банкрутства залишилося на розсуд суду. Досвідчені фахівці могли б і не брати участь в автоматизованому розподілі справ, розраховуючи на свою ділову репутацію в очах суду, який міг би забезпечувати їх «гідними» справами. Але в той же час розраховувати на отримання відповідної «гідної» винагороди в разі недосягнення домовленості з кредиторами щодо оплати своїх послуг таким арбітражним керуючим буде складно. Виходом для тих, хто має досвід і бажає заробляти, може стати посилення практики консультування клієнтів з питань процедур банкрутства та відновлення платоспроможності.