Земельна реформа в Україні триває вже понад 30 років. За цей чималий проміжок часу законотворцю вдалося суттєво поліпшити регулювання земельних відносин, забезпечити функціонування електронних систем Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкрити ринок сільськогосподарської землі, провести земельну децентралізацію та багато іншого. Варто зазначити, що далеко не всі спроби реформувати земельні відносини мали позитивний економічний вплив на бізнес і суспільство. На досягнутому законотворець не зупиняється і продовжує роботу над реформуванням земельних відносин.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Попри безліч змін у земельному законодавстві, ми виокремили п’ять ключових фактів про земельну реформу.
1. Проведено децентралізацію та дерегуляцію земельних відносин
27.05.2021 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ХІ, який став логічним продовженням реформування земельних відносин у напрямку наділення територіальних громад ключовими повноваженнями з управління земельними ресурсами на власній території.
Таким чином, всі земельні ділянки державної власності, які фактично розташовуються у межах відповідних територіальних громад та інформація про які не була внесена до Державного земельного кадастру, в автоматичному порядку перейшли до комунальної власності відповідних територіальних громад за адміністративно-територіальним принципом. Що стосується зареєстрованих державних земель у Державному земельному кадастрі, права на які зареєстровані за органами державної влади в Державному реєстрі права, то такі землі можуть бути набутими у комунальну власність відповідної територіальної громади після реєстрації переходу права власності на такі землі в Державному реєстрі прав.
2. Відбулася новація та спрощення процедур
Зміни цільового призначення земельних ділянок
Ключових змін зазнала процедура зміни виду цільового призначення земельних ділянок. Зміну цільового призначення приватних земельних ділянок здійснюватиме відповідна сільська, селищна, міська рада, в межах якої розташовується земельна ділянка. Відтепер види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) власник (користувач) визначає самостійно у межах вимог, встановлених до використання цієї категорії земель (враховуючи містобудівну документацію та документацію із землеустрою).
Погодження документації із землеустрою та експертизи такої документації
Процедура погодження документації із землеустрою зазнала суттєвого спрощення. Законодавчими змінами значно спрощено процедуру погодження документації із землеустрою завдяки звуженню переліку компетентних органів, з якими необхідно погоджувати відповідну документацію. З 28.04.2021 р. процедура державної експертизи землевпорядної документації скасована, а додатково отримувати ще один висновок від посадовця Держгеокадастру не потрібно.
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру
29.12.2021 р. Уряд прийняв постанову №1438 «Деякі питання реалізації пілотного проєкту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками», завдяки якій починаючи з 01.01.2022 р. сертифіковані інженери-землевпорядники отримали нові й достатньо широкі повноваження у сфері державної реєстрації в Державному земельному кадастрі. Пілотний проєкт з дерегуляції реєстраційних дій в Державному земельному кадастрі буде реалізовуватися до 31.12.2022 р. Після цього Мінагрополітики необхідно буде у строк до 01.12.2022 р. подати до Кабміну законопроєкт щодо надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам статусу державних кадастрових реєстраторів.
Відтепер сертифіковані інженери-землевпорядники наділені повноваженнями державних кадастрових реєстраторів щодо здійснення таких реєстраційних дій в Державному земельному кадастрі: внесення до ДЗК відомостей (змін до них) або надання відмови у внесенні таких відомостей (змін до них) про земельні ділянки (їх частини); здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання; присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам та багато іншого.
3. Обов’язкові земельні торги для продажу права користування державними (комунальними) землями
06.07.2021 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони», а 22.09.2021 р. постановою Уряду №1013 були затверджені «Вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)».
Вже зараз земельні аукціони відбуваються в режимі реального часу в мережі Інтернет на державному електронному майданчику «ProZorro.Продажі». Інформацію про проведення земельних аукціонів та результати їх проведення сьогодні може побачити будь-яка особа. Подання документів для участі в земельному аукціоні відбувається в електронній формі та за допомогою кваліфікованого електронного цифрового підпису.
Для проведення земельних торгів організатор земельних торгів укладатиме відповідну угоду з оператором електронного майданчика, підключеного до електронної торгової системи. Організатором земельного аукціону може бути як власник землі приватної власності, так і орган державної влади (місцевого самоврядування) щодо земель державної (комунальної) власності, враховуючи вимоги земельного законодавства.
4. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві
24.11.2020 р. набув чинності Закон України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Законом передбачається створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, який покликаний стати гарантом виконання аграріями фінансових зобов’язань за кредитними договорами. За задумом законодавця, ці та низка інших нововведень повинні стимулювати обіг землі та розвиток підприємництва.
Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, який приймає рішення про утворення Фонду. Фонд не має статусу державного цільового фонду, проте мінімальна частка його статутного капіталу повинна становити не менше ніж 51% та належати державі. Учасниками Фонду також можуть бути міжнародні фінансові організації та інші юридичні особи. Закон надає можливість інвесторам вкладати кошти безпосередньо у Фонд та отримувати дивіденди від його діяльності.
Закон покладає на Кабмін обов’язок утворити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, забезпечити формування та сплату його статутного капіталу до 24.02.2022 р. Після створення Фонду потрібно буде протягом 3-х місяців привести свою діяльність у відповідність до цього Закону. Варто зазначити, що на момент підготовки цієї статті у відкритому доступі відсутня будь-яка інформація про прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядчих актів щодо створення і діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
5. Мінімальне податкове зобов’язання
01.01.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким впроваджується новий податок у вигляді мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Обов’язок зі сплати МПЗ розповсюджується на всіх землевласників та землекористувачів (орендарів або користувачів на інших умовах), які використовують земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовуються за межами населених пунктів. Законодавець передбачив, що земельні ділянки (об’єкти МПЗ) можуть фактично обробляти та використовувати суб’єкти, які належать до різних систем оподаткування.
МПЗ не замінює і не змінює ставки єдиного податку (ЄП), податку на прибуток (ПДВ), податку на землю, орендну плату, інші податки та платежі за користування земельними ділянками, які сплачують власники та землекористувачі. МПЗ лише встановлює мінімальні показники зі сплати податкового зобов’язання за володіння/користування земельною ділянкою, у складі якої є сільськогосподарські угіддя. Тому якщо МПЗ має від’ємне значення, тоді у платника податків може виникнути додаткове податкове навантаження.