Зважаючи на шалений розмір збитків, завданих росією економіці України, одразу після завершення війни варто очікувати величезного інвестиційного буму. Україна може перетворитися на Ельдорадо для міжнародних фінансових і стратегічних інвесторів, й усі глобальні бізнеси захочуть бути причетними до побудови нової України. Ми говоримо про сотні мільярдів інвестицій у всіх секторах бізнесу по всій Україні, що, звісно, потребуватиме величезних фінансових, інтелектуальних і людських ресурсів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно структура українського поствоєнного юридичного бізнесу дуже сильно зміниться порівняно із ситуацією, яка є наразі, коли транзакційні, фінансові та інфраструктурні практики, м’яко кажучи, не дуже затребувані. За умови швидкого завершення війни виникатиме значний попит у якісних юристах саме з такою експертизою та гарним розумінням того, як саме працює міжнародний бізнес і які в нього потреби.
Звісно, юристи з експертизою в інших сферах юридичної практики також не залишатимуться без роботи, адже будь-який міжнародний бізнес із великою повагою ставиться до трудового, податкового, патентного, конкурентного права тощо, а будь-які великі інвестиційні проєкти так чи інакше генерують значну кількість суперечок, що врешті-решт опиняються в локальних і міжнародних, національних та арбітражних судах.
Більшість глобальних інвесторів за традицією працюють зі своїми «звичайними» глобальними сервіс-провайдерами, й сервіси у сфері юридичного консалтингу не є винятком. Тому варто очікувати, що в Україні з'являться нові гравці — потужні бренди глобального юридичного ринку, що мають чітко визначену стратегію міжнародної експансії. Відповідні міжнародні фірми вже добре знають український ринок, адже багато працюють на українських проєктах протягом останніх років й зможуть дуже швидко розгорнутися в країні, якщо для цього виникатимуть відповідні передумови. Очевидно, що це також суттєво впливатиме на структуру українського юридичного ринку. Я не виключаю й навіть впевнений, що ми побачимо перехід великих команд під знамена міжнародних юридичних брендів, адже не всі готові конкурувати з потужними міжнародними юридичними брендами.
Беззаперечним фактом є також те, що протягом наступних десятків років світ фокусуватиметься на питаннях репарацій/компенсації збитків. Отже, юристи з релевантним досвідом у сфері міжнародного вирішення спорів/арбітражів та експерти у галузі міжнародного публічного права також користуватимуться значним попитом. Навіть сьогодні подібної експертизи дуже бракує на глобальному ринку, а після завершення війни ми зіштовхнемося з більшим дефіцитом.
Так чи інакше, з намальованого вище позитивного сценарію розвитку подій випливає, що досить багато залежатиме від людського ресурсу, якісних юристів, які зможуть виконувати відповідну роботу.
Я вірю в те, що після того, як буде поставлено остаточну крапку у війні й будуть створені відповідні умови для повернення інвестицій, в Україну повернуться всі, хто поїхав, адже саме тут буде шалена динаміка й кожен зможе знайти собі місце, цікаву роботу за дуже пристойну компенсацію.
Водночас навіть якщо після перемоги в Україну повернуться всі юристи, які поїхали з початком війни, цього буде замало, щоб задовольнити потребу ринку, відповідно ми побачимо повернення зацікавленості до юридичної професії та значне зростання гонорарів юристів. Таке вже було в історії України.
Це також значно впливатиме на стиль і формат роботи юридичних фірм. В умовах великої конкуренції за таланти й «перекуплення» юристів партнери будуть змушені особисто суттєво більше працювати над клієнтськими файлами, тому на коні будуть ті партнери юридичних фірм, які ще залишилися юристами й не повністю перетворилися на «голови, що розмовляють».
Гарна новина полягає в тому, що навіть зараз, в умовах невизначеності, ми бачимо досить багато повернень наших колишніх колег в Україну й, що тішить найбільше, повернень саме в Arzinger. За моїми спостереженнями, всі ті, хто повернулися, мали досить непогану якість життя в тих країнах, де вони вимушено перебували, й досить непогані перспективи у відповідних юрисдикціях. Водночас було прийняте рішення щодо повернення в Україну, де триває війна.
Це означає, що ми на правильному шляху, люди довіряють нам, країні, вірять у її майбутнє, хочуть асоціюватися з нами, будувати свою кар’єру у фірмі та бути амбасадорами Arzinger.
Дефіцит на ринку персоналу також має змусити багатьох гравців змінити корпоративну культуру.
Не таємниця, що в багатьох топових юридичних фірмах спостерігається дуже агресивне та зверхнє ставлення до юристів, які розглядаються як «тупі виконавці», що не мають права на власну думку, повинні сліпо виконувати накази старшого персоналу тощо. Практики поводження з персоналом у таких фірмах відверто балансують на межі булінгу та газлайтингу. Як це не парадоксально, ця «культура» дуже поширена у великих фірмах, наслідком чого є те, що молоді таланти не затримуються у цих фірмах й використовують свій час там лише для того, щоб отримати відповідний запис у резюме, досвід і заробити грошей, водночас не пов’язують із фірмою своє майбутнє. Тобто юристи приходять у фірму для того, щоб невдовзі піти з неї. Ті фірми, які кардинально змінять подібне ставлення й зрозуміють врешті-решт, наскільки вони залежать від молодих талантів, опиняться у виграшній ситуації й зможуть сформувати дійсно конкурентоспроможну команду.
Регулярно обговорюючи середньо- та довгострокові плани/стратегію Arzinger, ми виходимо саме з позитивного сценарію розвитку країни й відповідно плануємо нашу діяльність, інвестиції та активності. Очевидно, що в короткостроковій перспективі ми базуємо стратегію саме з огляду на інші, менш райдужні перспективи.
За будь-яких умов, ми вже давно на цьому ринку, маємо великі амбіції та плани на цей ринок, можемо працювати і збільшувати свою частку в дуже конкурентному і складному середовищі та умовах й очікуємо на значну капіталізацію нашої експертизи саме в умовах побудови нової України. Це не перша й не остання криза, яку, на мою думку, успішно пережила фірма, й, попри потрясіння останніх років, ми залишаємося на ринку, успішно конкуруємо за проєкти і таланти, наша ринкова частка, а так само й впізнаваність бренду впевнено зростають. Можна констатувати той факт, що свого часу ми заклали якісний фундамент, приймаємо правильні рішення, маємо круту команду й швидко адаптуємося до ринкових реалій.
Отже, ключове питання наразі — коли саме завершиться війна… Багато хто поставив життя на паузу й не готовий жити в режимі очікування ще декілька років, тому основна небезпека полягає в тому, що у випадку значного затягування війни люди втрачатимуть терпіння й продовжуватимуть залишати країну в пошуках більш прогнозованого, безпечного життя.
Задля уникнення спекуляцій я не хочу засуджувати подібні рішення, адже кожен має своє власне життя й самостійно приймає рішення щодо своєї долі.