Бізнесу презентували концепцію моделі економічного бронювання: що пропонується?

Голова комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха 01 квітня 2024 року презентував нову концепцію економічного бронювання від мобілізації військовозобов’язаних працівників підприємств.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Наразі нова концепція бронювання не прив’язана до жодного з існуючих законопроєктів, а в мобілізаційний закон № 10449, правки щодо економічного бронювання не увійшли, тому економічне бронювання — це лише ідея. Однак ця ідея має перспективи на втілення.

Згідно з запропонованою моделлю економічного бронювання юридичні особи та фізичні особи-підприємці матимуть змогу забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників, але за умови дотримання певних критеріїв:

1. Відсутність податкового боргу та заборгованості зі сплати військового збору по кожному з працівників (розмір військового збору — 1,5% від суми заробітної плати). 

2. Сплата до бюджету фіксованої ставки в розмірі 20 000 гривень щомісячно.

3. Фізичні особи-підприємці для підтвердження реальної активності повинні подати довідку про наявність обороту на рахунках на суму, не меншу за вартість 3 місяців бронювання.

Процес бронювання відбуватиметься наступним чином

Підприємство в електронному порталі вносить відомості про працівника та надає квитанції про сплату всіх необхідних платежів та зборів: військовий збір, що становить 1,5% від суми заробітної плати працівника та фіксований платіж у розмірі 20 000 гривень. 

Після цього податкова служба в режимі онлайн підтверджує відсутність заборгованості у платника податків, а у випадку з ФОП — підтверджує інформацію з наданої ФОП довідки про рух коштів на рахунку.

Після виконання всіх вимог працівник отримує жовтий QR-код, який підтверджує проходження процедури бронювання. Важливо також відзначити, що протягом 60 днів заброньований працівник повинен буде оновити свої військово-облікові дані, однак не в ТЦК, як це передбачено зараз, а у ЦНАП.

Варто також наголосити на тому, що запропонована модель бронювання не поширюється на працівників, які мають дефіцитну військово-облікову спеціальність. Заброньовані працівники за цією економічною моделлю також не матимуть права виїзду за кордон. 

За даними Державної служби статистики, на кінець 2023 року, середня заробітна плата в Україні складала 19 231 гривню. Однак економічне бронювання можуть собі дозволити компанії в галузях економіки, де працівники отримують значно вищі зарплати, це, зокрема, інформаційні та телекомунікаційні послуги, фінансова та страхова сфери, авіаційний транспорт, агропромисловість тощо.

З мого досвіду можу сказати, що такі великі компанії зазвичай вже мають налагоджену систему бронювання, оскільки в переважній більшості вони вже включені до переліку підприємств, що мають важливе значення для функціонування економіки, або ж отримали та виконують державні замовлення.

Такий вид бронювання має перевагу перед економічною моделлю, оскільки великі підприємства, маючи державні замовлення чи статус критично важливих, не повинні сплачувати будь-яких додаткових платежів. Їхні працівники і без цього можуть бути заброньовані.

Тому, на мою думку, запропонована модель економічного бронювання не принесе бажаної користі державі, оскільки компанії які б могли щомісячно додатково сплачувати 20 000 гривень за кожного свого військовозобов’язаного працівника здебільшого вже мають право на бронювання.