09 квітня 2013, 15:50

Послуги з надання персоналу

Новели Закону України «Про зайнятість населення»

Опубліковано в №15 (357)

Сторінка 2 із 4
Олександра Горак «DLA Piper, МЮФ» Юрист
Галина Загороднюк
Галина Загороднюк партнер DLA Piper Україна, керівник практики антимонопольного права, член Громадської ради при Антимонопольному комітеті України

Подання звітності


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Відповідно до статті 36 Закону про зайнятість населення на суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, покладено обов’язок подавати органам Державної служби зайнятості відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб. На даний час порядок подання такої звітності відсутній. Але слід мати на увазі, що за неподання або порушення порядку подання суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відомостей про працевлаштованих ним осіб передбачено відповідальність у вигляді штрафу в двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Укладання договору з роботодавцем про застосування праці працівника

Законом про зайнятість населення не встановлено вимоги до договорів послуг з надання персоналу. А отже, як і раніше, суб’єкти господарювання будуть керуватися загальними положеннями цивільного та господарського та трудового законодавства.

Важливо відзначити, що на практиці договори послуг з надання персоналу часто забороняють роботодавцеві протягом певного періоду укладати трудові договори з направленими до них працівниками та передбачають відповідальність за порушення такої умови договору. Законом прямо встановлено заборону перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, в якого виконувалися ним роботи. Таким чином, відтепер будь-які положення договору послуг з надання персоналу, що перешкоджають укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, суперечать законодавству і можуть бути визнані недійсними.

Виплата працівникові заробітної плати

Закон про зайнятість населення встановлює певні вимоги щодо розміру заробітної плати працівникам, направленим на виконання роботи до іншого роботодавця. Так, розмір заробітної плати повинен бути не нижчим, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та ніж розмір заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи.

Нараховування та сплата єдиного внеску

Слід звернути увагу на те, що суб’єкт господарювання, який найняв працівника для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця, повинен нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника відповідно до класів професійного ризику виробництва, до якого віднесено роботодавця, який застосовує працю працівника.

Забезпечення часу роботи та відпочинку працівника

Час роботи та відпочинку працівника, якого направлено на виконання роботи в іншого роботодавця, повинен відповідати умовам, визначеним для працівників роботодавця (умовам колективного договору та правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця).

Одержання згоди працівника на направлення на виконання роботи в іншого роботодавця

З точки зору трудового законодавства, направлення працівника для виконання роботи в іншого роботодавця потребує згоди такого працівника. Переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію допускається тільки за згодою працівника.

Сторінка 2 із 4
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати