13 липня 2018, 18:38

Вищий антикорупційний суд: від «А» до «Я»

Опубліковано в №29-30 (631-632)

Анастасія Гурська
Анастасія Гурська «Клочков та Партнери, АО» партнер, адвокат

14.06.2018 р. набрав чинності Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі – Закон), крім положень, які набирають чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. Суспільство покладає великі надії на те, що завдяки Вищому антикорупційному суду в Україні буде посилено боротьбу з корупцією.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як має формуватися суд?

Вищий антикорупційний суд формується протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом. При цьому, з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у проведенні конкурсу на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду, утворюється Громадська рада міжнародних експертів.

Згідно із Законом, Громадська рада міжнародних експертів утворюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на 6 років, а її члени, в кількості 6 осіб, призначаються строком на 2 роки. Тобто щоб розпочати процедуру відбору суддів Вищого антикорупційного суду, необхідно спочатку утворити Громадську раду міжнародних експертів, що також потребуватиме певного часу, з огляду на вимоги до кандидатів та порядку пропозицій кандидатів міжнародними організаціями до складу такої ради.

До речі, згідно із Законом, Громадська рада міжнародних експертів відіграє ключову роль на спеціальному спільному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів у прийнятті рішення щодо відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду, оскільки таке рішення може бути прийнято, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів Громадської ради міжнародних експертів. У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі.

Що стосується кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду, то Законом висуваються до них як загальні, визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», так і додаткові спеціальні вимоги. При цьому вимоги до кандидатів на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду такі ж, як і до кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Тому перегляд рішень, постановлених суддями Вищого антикорупційного суду, буде здійснюватися такими ж суддями (мається на увазі їх знання та практичні навички у розгляді справ, пов’язаних з корупцією) Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Чи виправданим буде таке поєднання в одному суді двох інстанцій (а саме першої та апеляційної), покаже час.

Як працюватиме оскарження рішень Вищого антикорупційного суду?

Крім того, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», суди апеляційної інстанції, крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, здійснюють перегляд судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, які не набрали чинності у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд яких розпочато в судах першої інстанції до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. Тобто апеляційні суди загальної юрисдикції одночасно з Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду здійснюватимуть перегляд судових рішень у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду

Виникає цілком логічне запитання, чи буде за таких умов виконано завдання Вищого антикорупційного суду щодо захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних з ними злочинів? Можливо, було б доцільно здійснювати перегляд судових рішень місцевих судів загальної юрисдикції у таких кримінальних провадженнях саме Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

Згідно із Законом, Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Таким чином, Вищий антикорупційний суд наділений повноваженнями, які властиві місцевим та апеляційним судам загальної юрисдикції. Тобто ту категорію справ, які за Законом підсудні Вищому антикорупційному суду, сьогодні розглядають місцеві суди як суди першої інстанції, а перегляд рішень, постановлених місцевими судами, здійснюється апеляційними судами та Верховним Судом. Так само слідчі судді місцевих судів загальної юрисдикції здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

Водночас, у зв’язку із судовою реформою, яка триває в Україні, судочинство у місцевих та апеляційних судах щодо розгляду кримінальних проваджень, в тому числі пов’язаних із корупцією, не завжди здійснюється в розумні строки. Насамперед, це пов’язано з відсутністю в судах першої та апеляційної інстанцій достатньої кількості суддів для здійснення правосуддя, що впливає на збільшення навантаження на чинних суддів та призводить до затягування з розглядом кримінальних проваджень.

Чи змінить Вищий антикорупційний суд ситуацію з розглядом кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних із корупцією? Можливо, змінить, але має пройти чимало часу, доки з’являться очікувані суспільством судові рішення щодо так званих «корупціонерів».

Судовий контроль

Також слід звернути увагу на те, що у Вищому антикорупційному суді для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності цього суду, з-поміж суддів цього суду обираються слідчі судді.

Зважаючи на те, що територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України, а тому участь слідчих суддів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що згідно з нормами кримінального процесуального закону виключає їх участь у суді першої інстанції, може призвести до неможливості утворення колегії суддів у складі 3-х суддів для здійснення кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді.

Окрім того, відповідно до Закону, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 Кримінального кодексу України, ст. 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу, якщо існує хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, згідно з положеннями Кримінального процесуального закону України, визначено, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, та які не підслідні тому органу, що здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Таким чином, не виключається, що у процесі розслідування кримінальних проваджень щодо злочинів, підсудних Вищому антикорупційному суду, буде встановлено інший злочин, який не належить до юрисдикції цього суду, а також неможливо буде виділити ці матеріали в окреме провадження. Чи матиме повноваження Вищий антикорупційний суд здійснювати розгляд такого кримінального провадження? Відповіді на таке питання Закон не містить.

Таким чином, Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» не є таким досконалим, як здається на перший погляд, а тому виникатиме чимало питань з приводу його формування та щодо його діяльності загалом.

Можливо, законодавець поспішив з прийняттям цього Закону, оскільки ситуацію з розглядом кримінальних проваджень (в тому числі щодо злочинів, пов’язаних з корупцією), можна було б вирішити шляхом заповнення вакансій суддів у місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції, що виправило б ситуацію з навантаженням суддів, а також шляхом створення належних умов у судах першої та апеляційної інстанцій для здійснення правосуддя.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати