16 квітня 2024, 18:05

Строки реалізації права, моменти істини

7ААС

Коли позивач пропускає строк подачі позову, підставою цьому мають бути поважні причини. Під поважними причинами варто розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Рішення судів 

20 березня 2024 року КАС ВС залишено без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 560/14349/23, якими залишено без розгляду адміністративний позов через пропуск строку звернення до суду.

Обставини справи

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій.

Проте ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2023, що залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві, а позовну заяву залишено без розгляду.

Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що датою вручення оскаржуваної постанови вважається дата вкладення поштової кореспонденції до скриньки — 19.07.2023. Отже, на думку судів обох інстанцій, самостійне зазначення відповідачем у накладній № 3 дати одержання   поштових відправлень — 26.07.2023, не свідчить, що оскаржувана постанова отримана саме 26.07.2023

У процесі розгляду справи на виконання ухвали суду АТ «Укрпошта» листом від 02.10.2023 повідомила, що згідно з пунктом 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки, згідно з укладеним договором, датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.

Крім того, у листі АТ «Укрпошта» вказує, що рекомендований лист №2900707353137 від 11.07.2023 на адресу ГУ ПФУ в Хмельницькій області надійшов до відділення поштового зв`язку 18.07.2023 і був доставлений листоношею в абонентську скриньку, що розміщена на першому поверсі приміщення Управління, 19.07.2023 з накладною № 3, згідно із заявою від 02.01.2023 № 195, якою узгоджений порядок доставки кореспонденції між Управлінням та Укрпоштою.

З посиланням на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, суди зазначили, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

Оцінивши наведені обставини та врахувавши відомості, надані АТ «Укрпошта», суди констатували, що датою вручення оскаржуваної постанови у цьому випадку вважається дата вкладення до скриньки накладної №3 із поштовими відправленнями, а це 19.07.2023. Водночас, за оцінкою судів, самостійне зазначення Управлінням у накладній № 3 дати одержання документу – 26.07.2023 є безпідставним. До того ж 26.07.2023 відділення поштового зв`язку № 29013 у м. Хмельницький було зачинене, і доставка поштової кореспонденції не здійснювалася.

Отже, суди дійшли висновку, що десятиденний строк звернення до суду розпочався з 20.07.2023 та завершився 31.07.2023, а позовну заяву було направлено до суду лише 04.08.2023.

У підсумку суди зазначили, що позивач не навів змістовних і вагомих аргументів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку, не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

З наведених мотивів та беручи до уваги положення Правил надання поштового зв’язку й правову позицію ВП ВС суди вказали, що підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, і  відповідно до частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим, лише у разі наявності на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

Правові висновки ВП ВС та КАС ВС щодо строків звернення

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

А у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 ВП ВС дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Детальніше з рішеннями судів у цій справі можна ознайомитись у ЄДРСР за номером справи № 560/14349/23.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати