Глава держави запропонував парламенту призначати суддів один раз і до завершення суддівської кар’єри. Відповідні пропозиції внесені на розгляд Верховної Ради у законопроекті змін до Конституції, які стосуються судової системи. Також законопроект передбачає, що освіта, реорганізація та ліквідація судів, визначення їх мережі здійснюватиметься законами України, а не указами Президента. Зазначені зміни дозволять урахувати рекомендації Європейської комісії за демократію через право, яка зауважила, що Конституція повинна передбачати, щоб суди створювалися законами, прийнятими в парламенті.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Крім того, Глава держави запропонував змінити повноваження Верховного Суду України, наділивши його правом забезпечувати однакове застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції. Положення про термін повноважень генпрокурора можуть вилучити у зв’язку з рекомендаціями Венеціанської комісії до закону України про прокуратуру, який буде найближчим часом внесені Президентом у Венеціанську комісію.
Також Президент запропонував Верховній Раді новий порядок формування Вищої ради юстиції, згідно з яким 12 з 20 членів ради будуть запропоновані з’їздом суддів, троє будуть з числа суддів за посадою – це Голова Верховного Суду України, Голова Ради суддів України та Голова Конституційного Суду, двоє – запропоновані з’їздом наукових установ вищих юридичних закладів і ще двоє пропонуватиме з’їзд адвокатів України.
Водночас Президент вніс пропозицію Верховній Раді підвищити вимоги до суддівської роботи, зокрема, досягнення 30річного віку для обіймання посади судді. До осіб, які можуть претендувати на посади судді, застосують конкурсний відбір. Чи мобілізує парламент конституційну більшість голосів під цей законопроект – ось у чому питання. Особисто мені здається, що воно – риторичне. На сторінках нашої газети ми неодноразово говорили про те, що п’ятирічний термін призначення на посаду судді ставить під сумнів принцип незалежності відповідних кадрів, що такі судді не повинні слухати справи з політичним забарвленням тощо. Про необхідність реорганізації Вищої Ради юстиції також сказано чимало.
Таким чином, хочеться вірити, що прийняття цього запропонованого на розгляд парламенту законопроекту, який відповідає рішенням Європейського суду з прав людини і враховує численні резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, дійсно посприяє відновленню авторитету судової влади в очах пересічних громадян.