Нинішня правова законодавча база в сфері корпоративного права вимагає окремого доопрацювання, в тому числі і в плані практичного застосування. Такий короткий висновок можна зробити з виступів спікерів в процесі експертної дискусії під час VIII Щорічного форуму з корпоративного права, який 24 жовтня пройшов у Києві.
Участь в форуму взяли представники профільних державних органів, практикуючі юристи в сфері корпоративного права та експерти, що дало можливість широко обговорити актуальні законодавчі та практичні питання та поділилися з колегами досвідом в цій сфері.
Угода про асоціацію ставить виклики в сфері корпоративного права — представник НКЦПФР
В рамках підписання Україною Угоди про асоціацію для будь-якого вітчизняного акціонерного товариства є досить значні і суттєві виклики. Про це сказав Максим Лібанов, директор Департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства Національної комісії цінних паперів та фондового ринку в своєму виступі на тему “Останні новели корпоративного законодавства та законотворчі ініціативи НКЦПФР”.
Зокрема, посадовець НКЦПФР зазначив, що це, в першу чергу, стосується двох документів — Рекомендацій Ради Європейського союзу, один з яких стосується ролі членів наглядових рад та виконавчих органів, друга — режиму оплати праці членів наглядових рад та виконавчих органів, так як обидві рекомендації є обов'язковими до імплементації найближчиз два роки.
“Перша рекоментація, наприклад, передбачає обов'язкову наявність в будь-якому публічному акціонерному товаристві такого члена наглядової ради, якого ми звикли називати “незалежний директор”. При чому, рекомендація каже, що кількість таких незалежних директорів має бути достатньою для того, щоб забезпечити незаангажованість наглядової ради та виконавчого органу в принятті рішення на користь всього товариства, а не окремих його членів. Ця вимога, яка досить важко буде виконуватися в тих українських акціонерних товариствах, які реально не бажають бути публічними, а реально є такими через обмеження накладені законом”, - проінформував посадовець НКЦПФР.
Що ж стосується рекомендації щодо оплати праці, то, на думку пана Лібанова, Україна буде змушена найближчим часом вторгнутися в “святую святих” корпоративного права, що пов'язано з порядком визначення винагороди членів наглядової ради та чоенів виконавчого органу. “Це озгачає, що на рівні законодавства мають бути встановлені певні обмеження стосовно того, яким чином має формуватися така винагорода і саме головне з розкриттям інформації про те, як ця винагорода сформована, з яких джерел вона виплачується та які бонуси (матеріальні чи нематеріальні) може чи вже отримує або члени наглядової ради, або члени наглядової ради”, - констатував чиновник.
Корпоративне управління: слово практикам
Свою думку з приводу сучасних нюансів нормативного врегулювання корпоративного управління висловили і представники юридичної практики.
Зокрема, директор з корпоративного управління та цінних паперів ПрАТ «Смарт-Холдинг» Володимир Нусінов поділився досвідов щодо побудови системи корпоративного управління в великому холдингу з іноземними інвестиціями. Так, з його позиції, головною проблемою в такій ситуації є те, яким чином легально трансформувати рішення, які прийняті відповідним органом управління холдингом, що не має абсолютно нічого спільного з наглядовою радою того чи іншого акціонерного товариства до цих акціонерних товариств.
“Безумовно, коли буде прийнято правило, що таке рішення приймається материнською компанією, то ця проблема зникне. В будь-якому випадку її буде простіше вирішувати, - констатував пан Нусінов і додав: - По суті, ми в себе в холдингу вирішити зробити прозору відкриту систему: це рішення приймалося материнською компанію різного рівня (тому що у нас поліхолдинг)”. Окремо також пан Нусінов розповів про приклад вирішення питань і холдингу на чотирьох різних рівнях.
Сергій Курілко, партнер ЮФ «Воропаєв та Партнери» в своїх доповіді “Юридичні особи в органах управління господарських товариств: практичний досвід та рекомендації” акцентував увагу всіх присутніх форуму, серед іншого, на тому, що є два паралельних процеси: процес прийняття законів та процес застосування цих норм на практиці.