18 листопада 2019, 16:52

Законопроект №2271 є загрозою незалежності суддів, - висновок ВРП

Прес-служба ВРП

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП №2997/0/15-19, ухваленого 14 листопада 2019 р., про надання консультативного висновку до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів" (реєстраційний №2271 від 16 жовтня 2019 р.), внесеного на розгляд ВРУ у порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Поляковим А.Е.

Читайте також: "ВС звернувся до КСУ стосовно неконституційності нових положень законів щодо судової системи".

Про це повідомляє прес-служба ВРП.

Так, законопроектом №2271 пропонується внести зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, встановивши, що скасування або зміна судового рішення має наслідком притягнення судді, який брав участь у його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення.

Метою прийняття законопроекту №2271, зазначеною у пояснювальній записці до нього, є вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів.

Вища рада правосуддя у консультативному висновку зазначила, що ст. 126 Конституції України визначено підстави для звільнення судді, перелік яких є вичерпним. При цьому ч. 2 ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вже врегульовано питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у разі, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. У консультативному висновку ВРП також наголошується, що використання факту скасування рішення нижчої інстанції судом вищої інстанції як основи для встановлення незаконності цього рішення не відповідає європейським стандартам.

Вища рада правосуддя на обґрунтування свого висновку посилається на низку документів європейських інституцій, у т.ч. на Європейську хартію про статус суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів, висновки Венеційської комісії тощо. Зокрема, у Висновках №3 (2002) та №11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: "Є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини".

"Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері і передбачена законопроектом пряма залежність дисциплінарної відповідальності суддів від негативного рішення Європейського суду з прав людини у конкретній справі", - зазначається у ВРП.

Так, Венеційська комісія у своїх висновках зазначила, що відповідальність суддів є допустимою лише за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку. Тому відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням ЄСПЛ, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді. Рішення ЄСПЛ не може використовуватися як єдина підстава для відповідальності суддів.

Помилкові рішення необхідно оскаржувати в межах апеляційного провадження, а не притягати суддів до індивідуальної відповідальності, крім випадків, коли помилка виникла внаслідок умислу або грубої недбалості з боку судді.

У Консультативному висновку Вища рада правосуддя нагадує, що відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Ст. 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Читайте також: "Служба судової охорони розпочала стажування з охорони і забезпечення безпеки ВАКС".

"Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Орган, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно судді, не уповноважений перевіряти законність судового рішення, при цьому зобов’язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення у частині допущення свавілля, недбалості чи інших порушень, які мають наслідком відповідальність судді, визначену законом.

Вища рада правосуддя вважає, що законопроект №2271 може завдати шкоди авторитету правосуддя та є загрозою незалежності суддів", - зазначили у ВРП.

Повний текст рішення Вищої ради правосуддя від 14 листопада 2019 р. №2997/0/15-19 "Про надання консультативного висновку до законопроекту 2271"

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати