11 вересня 2019 р. о 09:15 розпочнуться слухання Великої Палати ЄСПЛ у справі "Україна проти Росії" (щодо Криму).
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Коли інтереси клієнтів адвоката у кримінальному процесі стають протилежними".
Про це повідомляє "ECHR.Ukrainian Aspect" з посиланням на офіційний сайт ЄСПЛ.
Як зазначається, початкова заява України №20958/14 була подана 13 березня 2014 р. Уряд України стверджує, що з 27 лютого 2014 р. Російська Федерація контролює Автономну Республіку Крим, яка є невід’ємною частиною України. Україна посилається на порушення кількох статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, уряд-заявник стверджує, що існувала адміністративна практика вбивств українських військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів і цивільних осіб, яку було можливо приписати Російській Федерації.
Крім цього, Україна стверджує про випадки катування або інші форми жорстокого поводження та свавільного позбавлення свободи цивільних осіб та українських військовослужбовців. Уряд України скаржиться на те, що рішення судів України були перекваліфіковані відповідно до законодавства Росії та засуджені особи були перевезені на територію Російської Федерації. Уряд-заявник повідомляє, що громадяни України, які проживають в Криму, були незаконно автоматично визнані громадянами Росії. А відмова отримати громадянство Росії позбавила людей багатьох прав. Стверджується, що мали місце випадки нападів, викрадень, жорстокого поводження та переслідування журналістів, які виконують свою роботу.
Також уряд зазначає, що відбувалися утиски та залякування священнослужителів, які не є членами Російської православної церкви. Відповідно до ст. 10 Конвенції, уряд України стверджує, що мало місце перешкоджання роботі журналістів в Криму. Діяльність неросійських ЗМІ була зупинена. Відповідно до ст. 11 Конвенції, уряд України також скаржиться на те, що кримським татарам було заборонено організовувати громадські зібрання. Стверджується дискримінація кримських татар.
Водночас заявляється про експропріацію майна самопроголошеними органами влади Республіки Крим - дії, які згодом були схвалені законодавством Росії. Уряд України запевняє, що новий кордон між Кримом та Україною викликав обмеження свободи пересування громадян України .
13 березня 2014 р. Суд у Страсбурзі застосував Правило 39 Регламенту Суду (тимчасові заходи) до цієї справи. Він закликав Росію та Україну утримуватися від будь-яких заходів, зокрема військових дій, які можуть викликати порушення прав цивільного населення, зокрема, відповідно до статей 2 та 3 Конвеції. Тимчасовий захід залишається чинним.
Читайте також: "Мальтієць відсудив у ЄСПЛ компенсацію збитків, понесених через закон, ухвалений у 1979 р.".
Аби забезпечити ефективність розгляду міждержавних справ Суд вирішив розглянути всі скарги, пов’язані з подіями в Криму у справі №20958/14, в той час як скарги, пов’язані з подіями в Східній Україні і в Донбасі, були зареєстровані як справа "Україна проти Росії" (V), заява №8019/16.
7 травня 2018 р. Палата, яка розглядала ці міждержавні справи, відмовилася від своєї юрисдикції на користь Великої Палати. Україна відкрила ряд інших міждержавних справ проти Росії та було подано більш ніж 4 тис. індивідуальних заяв щодо подій у Криму, Східній Україні та на Донбасі.