Сьогодні, 20.02.2018 року, в аналітичному центрі Український інститут майбутнього відбулася дискусія "Суддівська мантія: хто? де? коли?", на якому було висвітлено питання конкурсу на посаду судді місцевого суду, рівності прав на доступ до професії представників другого, третього та четвертого доборів кандидатів на суддівські посади, а також кваліфікаційного оцінювання суддів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, на думку Наталії Алексашиної, помічника судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, кандидата на посаду судді місцевого суду, виникає багато організаційних питань під час підготовки кандидатів у Національній школі суддів України (НШСУ). «Наприклад, питання щодо кандидатів з адвокатською діяльністю: чи потрібно під час навчання у НШСУ її припиняти. При цьому визначено, що кандидат отримуватиме стипендію у розмірі 6830 грн (з урахуванням податку; один посадовий оклад помічника судді місцевого суду), яка, на мою думку, є недостатньою. Навчання стає фінансовим випробуванням для кандидатів, оскільки проходитиме у різних містах України - деяким кандидатам доведеться переїжджати, шукати квартиру тощо, а це досить великі витрати. Як це вирішити? На мою думку, слід збільшити розмір стипендії до двох посадових окладів помічника судді», - розповіла пані Алексашина.
Також вона зазначила, що до того ж, при навчанні необхідно набрати у результаті прохідний бал - 75% (балів), але поки що незрозуміло, як вони будуть нараховуватися.
Їй відповів Костянтин Красовський, керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України, який зазначив, що така стипендія є немаленькою, а планка у 75% встановлювалася спеціально – задля того, щоб «далі пройшли найкращі». «Суспільству не важливі всі ці процеси – воно прагне некорумпованих судів та суддів, які повинні правильно виконувати свою роботу та приймати обґрунтовані та виважені рішення. Це питання дуже важливе, проте є тільки «малим» епізодом – на фоні величезної нестачі суддів в Україні. Необхідно дивитися, як ті чи інші зміни спочатку буде впроваджено у життя, а пізніше - приймати рішення», - розповів він.
За словами Володимира Котвицького, кандидата на посаду судді місцевого суду, начальника правового управління Департаменту правової та аналітичної роботи ВС, планка у 75% є завищеною, а статистичні дані попередніх доборів кандидатів на суддівські посади демонструють багато проблем. «Так, наприклад, у 2-му доборі кандидатів, які набрали 75 балів і вище, усього 12%. У 3-му доборі ця цифра теж біля 13%, у конкурсі до ВС – 13,6%. Звісно, це різні умови та питання, але тенденція певна є. Також хотів би звернути увагу, що на даний час у судах першої інстанції готові для заміщення 1147 вакансій, а всього кількість кандидатів, які би ще змогли прийняти участь у 4-му доборі, – 1309, тобто фактично по одному кандидату на одне вакантне місце, яке наразі існують», - розповів він.
Окремо взяла слово член ВККС Тетяна Шилова, яка зазначила, що у 4-му доборі кандидатів на суддівські посади є і багато нових обличч, і тих, хто не пройшов 2-3-і добори: «На мою думку, цей добір є найбільш прозорим. Наразі Комісія вирішує питання допуску 410 кандидатів, які залишилися ще з 2-го добору». Також вона запевнила, що ВККС зробить усе можливе для того, щоб швидше направити кандидатів на навчання до НШСУ.
Зі свого боку народний депутат України Антон Геращенко вказав, що не можна порівнювати добори до та після Революції Гідності. «На мою думку, головною проблемою залишається низька якість законодавчих процесів та парламенту в цілому. Проте є ще дві проблеми – нестача суддів у судах з одного боку, з іншого – ми не можемо призначити неефективних людей на посади судді. Можливо, ВККС слід зменшити строк навчання кандидатів до півроку, щоби якомога скоріше заповнити посади, проте це повинні вирішувати вже не депутати».