Внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства. Проте сам факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса. Існування спірного запису в реєстрі про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Особа без статуса у справі про банкрутство не повинна оскаржувати прийняту ухвалу, - ВС".
Про це йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі №910/73/17 (провадження №12-67гс18), зазначає прес-служба Верховного Суду.
Так, постановою підтверджено правильність висновків судів попередніх інстанцій та залишено в силі рішення, якими встановлено нікчемність договорів оренди та суборенди, укладених щодо переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя.
За змістом з’ясованих судами обставин справи іпотека, яка виникла щодо спірного майна, була зареєстрована належним чином, а належні та допустимі докази того, що ця іпотека була припинена за визначених законодавством підстав на час укладення договорів щодо спірного майна, відсутні.
Таким чином, на думку ВС, юридична особа, яка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, неправомірно володіє та користується спірними нежитловими приміщеннями, тому що договори, якими ця особа обґрунтовує правові підстави користування приміщеннями, укладені всупереч положенням законодавства. Це зумовлює їх нікчемність та не створює інших юридичних наслідків, крім пов’язаних з їх нікчемністю.