Сьогодні, 11.10.2019 р., відбувся другий день VI Міжнародних арбітражних читань пам’яті академіка І. Г. Побірченка, що був присвячений медіації, - як міжнародній, так і внутрішній.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У кожного є своя історія про те, як він повірив в медіацію. За словами Миколи Селівона, Голови ICAC, спершу він індиферентно відносився до цього альтернативного засобу розв’язання спорів, але, зважаючи на успіхи колег в цьому напрямі і підписання Сінгапурської конвенції (Конвенція ООН «Про міжнародні угоди за результатами медіації»), він змінив свою думку. «Я займаюся міжнародними спорами і підписання Сінгапурської конвенції було передостаннім штрихом, який дозволив сказати, що медіація повинна бути і в міжнародних спорах. Раніше міжнародна медіація у нас не застосовувалася, тому що не було механізму виконання угоди за результатами медіації.Конвенція вирішила це питання», - зазначив він.
Читайте також: «Як підвищити ефективність арбітражу: поради від практиків».
Андрій Костін, заступник голови Комітету ВРУ з питань правової політики, голова підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ та альтернативного розв’язання спорів, також впевнений в успіх цих механізмів. «Я є фанатом медіації і вважаю, що це ганьба, що в нас немає закону, який би рамочно регулював би цю професію. Водночас я проти глибокого та деталізованого регулювання, тому що одна із основних переваг медіації - це гнучкість, і ми повинні цю гнучкість зберегти», - наголосив він.
Також пан Костін звернув увагу на те, що медіація - це можливість для сторін прийняти власне рішення. Тобто коли сторони беруть на себе відповідальність за власний спір, то мають більше можливостей прийняти саме те рішення, яке їх влаштовує. За його словами, будь-який суддя чи арбітр, який вирішує спір, може прийняти правильне рішення з позиції законодавства; яке буде вважатися справедливим, але це може бути рішення, що не влаштовує обидві сторони. І саме тому медіація є унікальним інструментом, який зможе задовольнити потреби обох сторін.
Натомість Інна Ємельянова, заступник Голови ICAC при ТПП України, зауважила, що і без закону в нас багато років існують різні центри, які впроваджують медіацію в різних категоріях справ, у тому числі комерційну медіацію. Але ця конвенція має дати поштовх міжнародній комерційній медіації.
«Останні результати міжнародного опитування 2019 р. Сінгапурської міжнародної академії з вирішення спорів показали, що можливість забезпечення результатів є основним критерієм при виборі компаній, який саме спосіб використовувати для вирішення свого конфлікту», - зазначила Юна Потьомкіна, старший юрист ЮФ Asters. За її словами, іноді ADR розшифровують не як «alternative dispute resolution», a як «appropriate dispute resolution». «Справді, іноді медіація - це єдиний доречний спосіб вирішення спорів», - наголосила вона.
Про долю законопроекту про медіацію розповіла Тамара Андрієва, директор Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України. Так, у Мін’юсті є робоча група, яка працює над цими питаннями. «Ми майже закінчили законопроект про медіацію, і наразі він вже знаходиться на розгляді у спільноти медіаторів. Сподіваємося, що наприкінці жовтня законопроект про медіацію буде передано до Кабінету Міністрів України з подальшим внесенням його до ВРУ», - сказала вона.
На її думку, питання врегулювання цих правовідносин затягнулося не на користь України, тому що в нас і так працює дуже багато медіаторів. Сінгапурська конвенція підштовхнула процес прийняття законопроекту.
Тетяна Кисельова, доцент, керівник Центру досліджень медіації та діалогу, Національний університет «Києво-Могилянська академія», звернула увагу на технічні аспекти процесу ратифікації конвенції. Зокрема, важко було перекласти з англійської «угода за результатами медіації» або «угода про врегулювання спору за результатами медіації». За її словаии, поки що використовується останнє. Також прибрали поняття «медіаційна угода», оскільки в медіації є якнайменш дві угоди: про проведення медіації, угода за результатами медіації. Англійською мовою це звучить краще, бо там є «mediated agreement» і «mediation agreement».
«Я своїм студентам кажу: не використовуйте медіаційну угоду або, як з російської, медиативну. Краще за результатами медіації. Мирова угода - це точно некоректний переклад», - поділилася пані Кисельова.
Також вона висловила думку, що ідеально було б, якби ідея примусового виконання поширилася і на міжнародну, і на внутрішню медіації. Проте медіатори стоять на тому, що не потрібно одразу все зарегульовувати. Більш того, вона розповіла про те, щоб краще взагалі не було закону, ніж був поганий закон, який монополізовуватиме медіацію. «Давайте дивитися чесно на країни пострадянського простору. Там вже є негативний досвід. Давайте вчитися на помилках інших», - зазначила пані Кисельова.
Цікавим було питання, чому Євросоюз не підписав конвенцію. На її думку, проблема в тому, що в 2008 р. Євросоюз вже прийняв свою директиву, в якій сказано, що виконання угод за результатами медіації має відбуватися за погодженням обох сторін. Тому механізм примусового виконання угод за результатами виконання є для них на даному етапі не вигідним. «Якщо Євросоюз підпише цю конвенцію, то виявиться, що режим виконання угод за результатами медіації всередині Євросоюзу буде менш ефективним, ніж ззовні. США матимуть преференційне становище», - резюмувала вона.