12 грудня 2019, 16:14

«Грати в білу»: наскільки це реально?

Корупція вже давно визнана однією з найбільших проблем для ведення бізнесу в Україні. Якщо подивитися з іншої сторони, то наскільки реально вести чесний бізнес і захищати його від зловмисників, не використовуючи корупційні механізми? Наприклад, міжнародні компанії, що можуть користуватися лише законними інструментами, розуміють, що це не так просто. Своїм досвідом за 4 роки боротьби з посяганнями на бізнес поділився зі студентами Правничої школи EBA-Asters Леонід Чернявський, керівник юридичного департаменту Санофі в Україні.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


001

«Коли в 2015 р. у мене з’явилася можливість долучитися до роботи в Санофі в Україні, я уявляв, які цікаві проекти з розвитку бізнесу мене очікують, - злиття та поглинання, маркетингові стратегії тощо. Такі проекти дійсно були, але в українських реаліях ти розумієш, що левову частку свого часу (40% і більше) ти присвячуєш не розвиткові бізнесу, а щоб захистити компанію від різного роду посягань», - прокоментував він.

Однією з найгучніших справ на фармринку України останнім часом був кейс Санофі проти АМКУ. Варто зазначити, що все це тривало у період 2011-2018 рр., протягом якого змінювався склад АМКУ і сама позиція органу теж суттєво переглядалася. У 2017 р. АМКУ прийняв рішення оштрафувати компанію Санофі в Україні на 69 млн грн за вертикальні узгоджені дії, які могли вплинути на конкуренцію на ринку. Детальніше з аналізом кейсу можна ознайомитися тут.

Боротьба з «органами»

Пан Чернявський відмітив, що хоча під час того, як комітет намагався розібратися в ситуації, компанія залучала і міжнародних експертів, і економістів для підтвердження своїх аргументів, але глобально це на рішення комітету не вплинуло. «Було враження, що ніхто не досліджує ті аргументи, які ми подаємо. Нібито було якесь завдання знайти порушення і призначити штраф. Тому коли ми навіть шукали зовнішніх радників для супроводу справи в комітеті, чимало з них не бачили сенсу відстоювати якусь позицію. Можливо, вони дійсно були праві, тому що так і сталося. Майже жоден із наших аргументів комітет не відобразив у своєму фінальному рішенні, хоча він зобов’язаний був детально розписати контраргументи і обґрунтувати, чому вони не були прийняті», - зазначив пан Чернявський.

Важливим аспектом було те, що у фінальному рішенні комітет змінив формулювання звинувачення, яке лунало протягом розслідування, з «привело до суттєвого обмеження конкуренції на ринку» на «могло привести до суттєвого обмеження конкуренції на ринку». Це було одним із-поміж багатьох інших аспектів, на які звернув увагу суд. Адже саме останній підтвердив, що у випадку з вертикальними узгодженими діями обов’язково мав би бути негативний наслідок для конкуренції, особливо зважаючи, що рішення приймалось у 2017 році стосовно угод, які існували у 2011.

Шахрайські схеми і шляхи боротьби з ними

У 2017 р. компанія стикнулася ще з однією проблемою, над вирішенням якої досі працює.

Схема 1 - до суду було подано три ідентичних позови з різними формальними недоліками. Ці три справи завдяки автоматизованій системі розподілу були розподілені на трьох різних суддів. Двоє з них повернули позовні заяви, а третій суддя прийняв цю заяву, надавши можливість позивачам сплатили судовий збір, і суддя відкрив провадження. «Для нас це було сигналом, що така маніпуляція могла бути спрямована на вибір певного судді», - прокоментував пан Чернявський. Наразі чинними процесуальними кодексами подібні дії вже прямо визначені як зловживання процесуальними правами.

Схема 2 – позивачі подали до суду акти виконаних робіт, які складалися з кількох аркушів, де підписи представників компанії Санофі були завжди на останньому аркуші. Відтак пан Чернявський зауважив, що навіть такі прості речі як підпис на останньому аркуші, на які багато хто не звертає уваги, створюють додаткові ризики для компанії, і з цим слід бути обережними. «Після цього ми впровадили систему погодження договорів, що забезпечує присвоєння штрих-коду на кожному аркуші документів», - наголосив він.

DSC_0856

Схема 3 - підробка додаткової угоди про продовження строку дії договору шляхом використання копії останнього аркушу з підписами сторін з попередньо укладеної угоди і наступна втрата оригіналів таких документів. Пан Чернявський рекомендував у такому випадку не боятися проводити експертизи по копіям. «Такий інструмент насправді існує, і в умовах відсутності оригіналів він може додати вам аргументів, що це підробка, і викликати сумніви в судді щодо достовірності цих документів», - сказав він.

Боротьба із напрочуд «швидкими» виконавцями

Зазвичай в Україні всі скаржаться на невиконання судових рішень або на те, що рішення виконуються занадто довго. Проте бувають винятки із правил, коли виконавці можуть виконати рішення тут і зараз.

«Після того, як суд першої інстанції задовольнив позов про стягнення коштів на підставі сумнівних документів та без проведення їх судової експертизи, ми, звичайно, подали апеляційну скаргу, проте до банку через кілька днів прийшов державний виконавець і наші рахунки були спочатку заарештовані, а потім з них було стягнуто суму «боргу». Пізніше ми дізналися, що це було того ж дня, коли апеляційний суд із формальних підстав повернув нашу заяву в суд першої інстанції. Того ж дня суд першої інстанції видав виконавчий лист, виконавець отримав його, відніс до виконавчої служби, і наступного ранку виконавча служба арештувала рахунки і стягнула цю суму, - розповів пан Чернявський, - Ми розуміли, що як тільки гроші будуть перераховані на рахунок стягувачів, їх повернення, навіть у разі скасування рішень судів, буде вкрай малоймовірним. Аби не втратити ці кошти, ми майже одразу звернулися до прокуратури з повідомленням про злочин, описали всі деталі схеми, подали клопотання про визнання коштів, які з нас намагалися стягнути, доказами. Прокурор зареєстрував кримінальне провадження та виніс постанову про те, що ці кошти є доказом у кримінальній справі».

Також він наголосив, що в залежності від того, наскільки швидко та активно компанія зреагує в такій ситуації, залежить те, чи можна буде запобігти тому, щоб зловмисники отримали ці кошти. Не останню роль відіграє і професійна команда зовнішніх юридичних радників, адже силами лише внутрішнього юриста це зробити складно.

Які засоби має іноземний інвестор для боротьби з тими, хто використовує незаконні інструменти?

«Насправді це дуже складно. У нас є багато інструментів, але вони не працюють так швидко і так оперативно, як їхні інструменти», - зазначив Леонід Чернявський .

Загалом для іноземного інвестора дуже важливою частиною роботи в межах таких кейсів стає комунікація, у т.ч. внутрішня, оскільки низка питань буде надходити з міжнародної штаб-квартири компанії. Потрібно постійно пояснювати, що зараз відбувається.

DSC_0880

У таких складних справах, де можуть бути залучені різні органи та сторони, важливою є публічність. Потрібно запрошувати наглядачів у судові засідання, залучати посольства, міжнародні та індустріальні організації, Раду бізнес-омбудсмена, інформувати ЗМІ про перебіг справи тощо.

Важливим інструментом захисту прав компанії у цих справах стало також звернення до інструментів, передбачених міждержавними угодами про взаємний захист інвестицій, а саме процедура врегулювання міжнародних інвестиційних спорів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати