14 липня Верховна Рада України в другому читанні прийняла Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – «Закон»), який має на меті легалізувати казино (у т.ч. онлайн), букмекерську діяльність, онлайн-покер, діяльність залів гральних автоматів, та внести зміни до Закону «Про державні лотереї в Україні».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прийнятий законопроект містить чимало переваг для економіки країни. З-поміж іншого, легалізація гемблінгу – це залучення іноземних інвестицій та додаткові надходження до державного бюджету. Проте які кроки залишаються необхідними для запровадження та гарантування діяльності належно врегульованого ринку азартних ігор?
Перш за все, це внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Нові надходження до бюджету за рахунок податків з азартного бізнесу – одна з цілей ініціаторів легалізації. Відповідно, обрання методу оподаткування було й поки що залишається одним із найважливіших питань.
Після доволі-таки численних дискусій та з орієнтиром на досвід сусідніх країн Україна обрала комбінований підхід, за якого висока вартість ліцензій буде компенсуватися помірними ставками GGR, зокрема, законопроект 2713-д, який на даний момент перебуває на розгляді Верховної Ради, пропонує такі ставки GGR: 5% – для букмекерської діяльності, 12,5% – для ігрових автоматів, 10% – для онлайн-казино, онлайн-покеру та лотерей.
По-друге, у відповідності до прийнятого Закону уповноважений орган – Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей – має бути утворений у двомісячний строк із дня набрання чинності Законом. Очевидно, що до цього моменту говорити про створення ринку не має сенсу. Саме новоутворений орган забезпечуватиме видачу ліцензій, гарантуватиме держаний нагляд та здійснюватиме державне регулювання ринку азартних ігор.
По-третє, це зміни до Бюджетного кодексу у зв’язку зі створенням спеціального Державного фонду медицини, спорту та культури. Передбачається, що частина коштів, отриманих від організаторів, буде спрямовуватися на підтримку та розвиток зазначених галузей. При цьому власне кошти з букмекерської діяльності будуть спрямовані на підтримку спорту, з лотерей – на культуру, з онлайн казино та покеру – на медицину, а кошти з надання послуг у сфері азартних ігор – на освіту та науку.
Також варто згадати й про необхідність прийняття низки підзаконних нормативно-правових актів, зокрема положення про уповноважений орган та ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, які розробляє та подає уповноважений орган.
Зрештою, ефективність легалізації та можливість досягнення очікуваних економічних результатів напряму залежить від якості та оперативності внесення законодавчих змін, прийняття відповідних підзаконних актів та створення уповноваженого органу. Лише за умови належного виконання усіх зазначених умов український ринок азартних ігор зможе повноцінно запрацювати та почати наповнення державної казни.