 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 2022 році Україна отримала від аграрного експорту понад 20 млрд доларів. Це майже вдвічі менше, ніж до війни у 2021 році, але експорт став головним джерелом надходження валюти в країну під час війни.
До початку повномасштабного вторгнення більшість зернових культур Україна експортувала морем. Через українські порти проходило 90% зернових та олійних культур. Продати зерно через порти завжди було значно легше. Та в лютому 2022 року росія їх заблокувала й наші аграрії взялися налагоджувати нові зв’язки та нову логістику в Європі. У травні 2022 Єврокомісія запустила ініціативу «Шляхи солідарності», щоб створити альтернативні шляхи вивезення зерна за кордон суходолом і розблокувати величезні черги з вантажівками на кордонах України з ЄС і Молдовою. У червні 2022 року Єврокомісія скасувала всі мита і збори з нашого експорту.
Проте українське зерно стало причиною непорозумінь у відносинах із сусідами.
У медіапросторі деяких Європейських країн, а саме Польщі, Словаччини, Болгарії, Румунії, Угорщини, почала з’являтися інформація про те, що українське зерно «неякісне», «запліснявіле», «отруйне» тощо. І ця відверта дезінформація стає одним із аргументів на користь заборони імпорту української агропродукції в ці країни.
Як видно з європейських медіа, ініціаторами таких закликів виступають фермери, сільгоспвиробники та політики.
У Польщі ця тема активно порушувалася деякими політичними партіями, і саме там зародився термін «технічне зерно». Він навіть використовувався провідними польськими виданнями, які поширювали новину, що технічне зерно потрапило до борошномельних компаній, і в зв’язку з чим почалось розслідування. Зі свого боку поляки масово почали висловлювати занепокоєння, що на місцевому ринку з’явився небезпечний хліб з неякісної української пшениці. Експрем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також долучився до дезінформаційної кампанії проти українського зерна, розповівши про грибок та черв’яків у зерні та процитувавши польського фермера про те, що з українським зерном «найбільше сміття потрапляє в нашу країну».
Проте сміливо можна погодитися з думкою багатьох українських та європейських ЗМІ, що у маніпулюванні темою зерна проглядається чіткий політичний підтекст, оскільки вже наприкінці 2023 року в Польщі відбудуться вибори.
Словаччина, де наприкінці вересні відбудуться дострокові парламентські вибори та наразі триває передвиборча кампанія, так само маніпулює темою українського зерна в політичних цілях.
Причиною для заборони імпорту українського зерна стала заява міністра сільського господарства Словаччини про те, що в 1 500 тонах української пшениці було виявлено заборонений пестицид. Проте тут також варто додати, що в результаті додаткових перевірок у жодному із зразків не було знайдено шкідливих речовин, мікроорганізмів чи інфекцій.
Водночас зазначена дезінформація швидко розлетілася і багато політичних діячів почали наполягати на тому, що зерно заражено, має низьку якість, яка поставила під загрозу здоров’я нації, а результати приватних лабораторій про гарну якість зерна називають брехливими.
У Болгарії також поширюється інформація про українське зерно поганої якості, яке не відповідає жодним стандартам (хоча це й не підтверджувалось перевірками), проте не так активно як в попередніх країнах. Там домінує думка, що через імпорт українського зерна на складах залежується значна частина врожаю Болгарії 2022 року, через що, страждають місцеві фермери. Крім того, болгарські виробники зерна стверджують, що дешеве зерно з України призвело до зниження цін.
Деякі громадські та політичні діячі Румунії також поширюють дезінформацію про українське зерно, проте знову ж таки, ця інформація не підтверджується жодним дослідженням.
Чому поширюється така інформація?
Як вже зазначалось вище, Європа відкрила так звані шляхи солідарності, тобто маршрути, якими мали транспортувати зерно, кукурудзу та ріпак із України до країн Північної Африки, де є загроза дефіциту продовольства через перебої у постачанні з України.
Проте мільйони тон зерна — дешевшого, ніж вироблене в ЄС — потрапило на ринки сусідніх країн, хоча передусім було призначене для експорту за межі Європейського Союзу.
Відсутність митних зборів значно вплинула на вартість українського зерна, що призвело до занепокоєння тамтешніх фермерів.
Через це в деяких європейських країнах почалися протести фермерів. Деякі з них вважають, що українські колеги ведуть недобросовісну конкуренцію в європейському співтоваристві.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили загалом 417 млн євро через приплив дешевшого українського зерна. У зв’язку з чим аграрні організації багатьох європейських країн просять політиків почати розв’язувати ситуацію з українським зерном.
Як бачимо з європейських ЗМІ, керівники європейський країн загалом підтримують коридори солідарності та вважають, що транспортні потужності мають збільшуватися. Проте, на їхню думку, ситуацію треба контролювати та ретельно відстежувати всі наслідки імпорту з України до ЄС, зокрема вплив на ринок ЄС і місцевих виробників. Вважають, що необхідно зробити так, щоб товар не залишався в країнах, які безпосередньо прилягають до України, а експортувався пріоритетно за межі ЄС.
Маніпуляції щодо якості українського зерна насамперед шкодять репутації українських фермерів та аграріїв. Дезінформація не допоможе розв’язати проблеми європейських країн щодо ціноутворення на зернових ринках, проте викличе конфлікти всередині країн.
На захист українського зерна додам, що усю сільгосппродукцію, що надходить до ЄС контролюють згідно з європейськими нормами, тому на будь-якому європейському пункті пропуску відбувається контроль його якості. А тому вся інформація щодо неналежної якості, яка «виливається» в європейський медіапростір, є очевидною дезінформацією.