UA-DRP: практичні поради позивачу в разі написання позову

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

З 2019 року в Україні діє процедура UA-DRP — це так звана адміністративна процедура щодо вирішення спорів, пов’язаних з доменним іменем, які виникають між реєстрантами верхнього рівня .UA та COM.UA.

Необхідно зазначити, що для інших доменів верхнього рівня, таких як .com., .net., .org., .info та багатьох інших, процедура UA-DRP не може бути застосована. Для них застосовується розроблена Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (далі — ВОІВ) у 1999 році Політика UDRP, яка протягом тривалого часу сформувалась у надійну та ефективну альтернативу судовому способу вирішення доменних спорів і слугувала основою при розробці процедури UA-DRP.

Відповідно до п. 22 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» домен — це частина ієрархічного адресного простору мережі «Інтернет», що має унікальну назву (доменне ім’я), яка її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Домен .UA — це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі «Інтернет», створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі «Інтернет». 

Домен другого рівня — частина адресного простору мережі «Інтернет», що розташовується на другому рівні ієрархії імен у цій мережі.

Суб’єктами правовідносин виступають:

• рeєcтpaнт — ocoба, яка бaжaє зapeєcтpyвaти тa/або делегувати домен;

• рeєcтpaтop — cyб’єкт гocпoдapювaння, щo діє нa підcтaві дoгoвopу з адміністратором і надає послуги з технічного забезпечення реєстрації та функціонування домену;

• адміністратор домену — суб’єкт, що забезпечує працездатність публічного домену.

Адміністрування адресного простору мережі «Інтернет» у домені .UA здійснює недержавна організація — ТОВ «Хостмайстер», яке, зокрема, передає право делегування доменними іменами іншим юридичним і фізичним особам. Такі права ця компанія отримала на підставі договору з міжнародною організацією «Інтернет-корпорація з присвоєння імен і номерів» (організація ICANN).

Документами, що регулюють відносини у сфері процедури делегування доменних імен (передання в користування доменного імені певній особі, внесення будь-яких змін до запису про це доменне ім’я тощо), є:

• регламент особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA, 

• регламент публічного домену.

Адміністративна процедура вирішення доменних спорів у домені .UA. (процедура UA-DRP) регулюється:

• Політикою вирішення спорів щодо доменних імен у домені .UA;

• Правилами Політики вирішення спорів щодо доменних імен у домені .UA;

• Додатковими правилами Політики вирішення спорів щодо доменних імен у домені .UA Всесвітньої організації інтелектуальної власності (з додатками);

• рішенням адміністратора про особливості застосування Політики вирішення спорів щодо доменних імен у домені .UA та Правил Політики вирішення спорів щодо доменних імен у домені .UA за правового режиму воєнного стану.

Вказані вище документи розроблені та затверджені адміністратором у домені .UA — ТОВ «Хостмайстер».

З юридичного погляду користувачі мережі «Інтернет» вступають один із одним передусім у цивільно-правові відносини. Тому, незважаючи на те, що вказані документи не є нормативно-правовими актами, користувачі та реєстратори, вступаючи у правовідносини з адміністратором, надають згоду на те, що їх положення будуть застосовуватися до правовідносин, що складаються між ними. 

Окрім того, є непоодинокі випадки, коли і національні суди при вирішенні доменних спорів керуються цими документами, мотивуючи це тим, що у розумінні ст. 7 Цивільного Кодексу України положення цих документів повинні застосовуватися до спірних правовідносин, як звичаї ділового обороту в цій сфері.

Спори щодо доменних імен виникають тому, що доменне ім’я отримує особа, яка першою звернулася за його реєстрацією, реєстратор перевіряє чи вільне таке доменне ім’я, після чого надає послуги з його реєстрації.

Така простота процедури реєстрації призводить до того, що недобросовісні або неуважні користувачі мережі «Інтернет» порушують інтелектуальні права інших учасників.

До найрозповсюдженіших правопорушень відносять:

• використання доменного імені, схожого або співзвучного з існуючим брендом, з метою паразитування на його репутації;

• реєстрація торгової марки, що містить елементи вже відомого доменного імені, з метою подальшої перереєстрації цього доменного імені;

• використання доменного імені, схожого або співзвучного з уже існуючим відомим доменним іменем, задля отримання частини користувачів, які неправильно ввели адресу;

• використання чужої торгової марки при визначенні домену.

Звісно, порушені права добросовісних користувачів мережі «Інтернет» можна захистити у судовому порядку, проте процедура UA-DRP має низку переваг перед судовою процедурою, таких як відносна простота та значно менший час, необхідний для вирішення спору, що не тільки надають їй сенс до існування, а і роблять популярнішою при вирішенні доменних спорів, ніж судова процедура.

Наприклад, відповідачем у такій категорії судових справ є недобросовісний реєстрант, проте у 99% відомості про реєстранта є знеособленими та відсутні у загальному доступі, у зв’язку з чим ще до подачі позову до суду позивач повинен провести цілу пошукову роботу, звернутись із запитами до реєстратора щодо особи реєстранта, отримати відмову в отриманні таких відомостей (оскільки це персональні дані), звернутися до суду з відповідним клопотанням до подачі позову, отримати ухвалу, яка зобов’яже реєстратора розкрити суду персональні дані реєстранта, дочекатися виконання цієї ухвали — і все це лише для того, щоб дізнатись особу, з якою в подальшому доведеться судитися.

Очевидно, що судовий процес потребуватиме як значної кількості процесуальних дій, так і часу на їх виконання.

Зі свого боку адміністративна процедура UA-DRP зазвичай триває до 60–70 днів, а для її ініціювання особі, чиї права порушено, потрібно знати лише доменне ім’я, що порушує права, та підготувати обґрунтовану позовну заяву, яка в електронній формі подається до Центру арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Типова форма позову (заперечення на позов), вимог щодо оформлення додатків тощо міститься на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 3 Правил Політики вирішення спорів щодо доменних імен у домені .UA позов у межах процедури UA-DRP повинен містити опис обставин, на яких він подається, а саме:

1. характер ідентичності або оманливої подібності доменного імені (імен) до знака для товарів та послуг, на який позивач має права; 

2. чому слід вважати, що відповідач (реєстрант доменного імені) не має прав або законних інтересів щодо доменного імені (імен), що є предметом позову;

3. чому доменне ім’я (імена) слід вважати таким, що зареєстроване або використовується недобросовісно.

При цьому в процедурі UA-DRP застосовуються стандарти доказування принцип змагальності учасників спору та можливість застосування прецедентів з інших справ, що були розглянуті Центром арбітражу та посередництва. 

Тому позивачу перед зверненням за захистом своїх порушених прав до Центру арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності доцільно:

1. зібрати докази, що підтверджують характер ідентичності або оманливої подібності доменного імені (імен) до знака для товарів і послуг, на який позивач має права;

2. зібрати докази того, що відповідач не має законних інтересів щодо доменного імені;

3. зібрати докази та факти добросовісності дій реєстранта-відповідача;

4. вивчити рішення Центру арбітражу та посередництва з метою віднайдення корисних прецедентів.