Популярні матеріали

27 вересня 2018, 12:42

Підводні камені процедури будівельної амністії 2018

Тарас Бондаренко
Тарас Бондаренко «ТОТУМ, ЮФ» юрист

За період незалежності України її громадяни самовільно збудували багато садибних та індивідуальних житлових будинків, не замислюючись над тим, які саме наслідки тягнуть за собою такі дії. Окрім відповідальності за самочинне будівництво, важливим правовим аспектом є відсутність правовстановлюючих документів на такий будинок. Звісно, при фактичному користуванні таким нерухомим майном не виникає незручностей, але коли громадяни виявляють бажання його продати, заповісти, здати в оренду чи виконати будь-яку іншу юридичну дію, стає зрозуміло, що без правовстановлюючих документів це неможливо.

Йдучи назустріч громадянам, держава час від часу проводить так звані «будівельні амністії», щоб громадяни все ж таки мали можливість оформити право власності на своє нерухоме майно і могли повною мірою ним розпоряджатися. Наразі держава вже вп’яте проводить таку процедуру.

22.03.2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення зміни до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт».

Закон набув чинності 20.04.2018 р., згідно з яким було продовжено термін прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих до 09.04.2015 р., індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 м², а також господарські (присадибні) будівлі та споруди загальною площею до 300 м².

Після цього Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства повинно було розробити спеціальний порядок проведення цієї процедури. Розробка відповідного порядку затягнулася на 3 місяці, а реєстрація його в Мін’юсті – ще на 1 місяць. В результаті Наказ Мінрегіону щодо порядку проведення будівельної амністії набрав чинності лише 31.08.2018 р. Попри активну популяризацію цієї процедури та обіцянки Мінрегіону проводити її протягом 10 днів, станом на 21.09.2018 р. у Києві та Київській області процедура ще не працює.

Затримка пов'язана з тим, що, подаючи декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, в ній необхідно вказати інформацію щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам державних будівельних норм, отриману від місцевого органу містобудування та архітектури. Незважаючи на те, що така норма не є новелою, оскільки вона була присутня в минулих амністіях, місцеві органи містобудування та архітектури станом на 21.09.2018 р. не розробили порядку видачі такої довідки, тому сьогодні неможливо реалізувати будівельну амністію, а також немає розуміння, які саме документи місцеві органи містобудування та архітектури вимагатимуть для її видачі. Коли нарешті місцеві органи розроблять порядок – наразі важко сказати.

Другим підводним каменем будівельної амністії є те, що 10 днів і легка процедура, про яку говорять в Міністерстві регіонального розвитку, на практиці буде лише початком довгого шляху від рішення узаконити свою нерухомість до внесення відповідних відомостей до Реєстру прав на нерухоме майно.

Після успішної реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації перед людиною постане питання щодо присвоєння поштової адреси своєму нерухомому майну. Офіційний термін такої процедури складає 1 місяць і вона є безоплатною. Проте в наших реаліях до заяви про присвоєння адреси необхідно додати, окрім інших документів, копію виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, що актуалізована в установленому порядку. Виготовлення та погодження контрольно-геодезичного знімання потребує багато часу, а також вимагає оплати за послуги відповідних підрядних організацій.

Ще один необхідний документ – довідка про сплату пайової участі, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків (які самі по собі є об’єктом будівельної амністії) замовники звільняються від сплати пайової участі. Однак у Києві склалася стала практика, що замовники все-таки повинні отримувати довідку про відсутність необхідності сплачувати пайову участь. Отримання цієї довідки може зайняти ще 1 місяць часу на шляху до узаконення свого майна.

Нарешті, лише після отримання від органу місцевого самоврядування рішення про присвоєння поштової адреси новозбудованому будинку можна виходити на фінішну пряму в цьому процесі, а саме звертатися до нотаріуса або державного реєстратора для реєстрації права власності та внесення відомостей до відповідного Реєстру.

Також потрібно розуміти, що збір всіх документів, виготовлення нотаріальних копій документів, технічного паспорта з відміткою про можливість розміщення, надійної та безпечної експлуатації об’єкта, оплата послуг нотаріуса та інші витрати мають значний вплив на вартість начебто безоплатної процедури та можливість її реалізації громадянами.

Отже, незважаючи на прийняття змін до законодавства ще півроку тому, віз і нині там, де він був. Наразі процедура будівельної амністії все ще залишається фактично не запущеною.

1
0

Останні коментарі

Taras2@bigmir.net 27 вересня 2018, 20:03


Доброго дня. Земельна ділянка на має поштової адреси, вони присвоюються виключно будівлям і спорудам. У земельних ділянок є лише місце розташування, а це поняття не тотожне почтовій адресі. Також звертаю Вашу увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" серед документів необхідних для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна є документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, без відповідного документа нотаріус чи державний реєстратор не мають права занести відомості до відповідного реєстру.


А если речь идет не о жилом доме, а о садовом или дачном, то можно ли говорить о почтовом адресе и обязательно ли его присваивать?
ст. 41 Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
amator 27 вересня 2018, 20:31


А если речь идет не о жилом доме, а о садовом или дачном, то можно ли говорить о почтовом адресе и обязательно ли его присваивать?
ст. 41 Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.


Це положення буде стосуватись лише тих земельних ділянок на які в реєстрі прав на нерухоме майно вже відкрито розділ, всіх у кого право власності на землю на паперових носіях ця норма стосуватись не буде, а також це стосуватиметься виключно будинку (без присадибних будівель).
у кого право власності на землю только на паперових носіях, тот может обратиться в регистрационную службу и пройти регистрацию в реестре прав на земельный участок с открытием раздела? А потом уже обратиться для регистрации дома в соотвествии с ст. 41 без необходимости получать справку о присвоении адреса?

Додати коментар

Відмінити Опублікувати