Найбільш актуальною темою в сфері оподаткування сьогодні є питання спеціального податкового режиму для резидентів Дія.City. Закон про стимулювання розвитку цифрової економіки України набув чинності 14 серпня, а отже, правовий режим Дія.City стане новою реальністю для вітчизняних IT-компаній та фахівців.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Закон пройшов декілька стадій громадського обговорення, однак деякі його положення досі зумовлюють невдоволення спеціалістів ІТ-галузі. Незважаючи на всі перипетії, котрі супроводжували процес прийняття законопроєкту, відзначимо, що спеціальний правовий режим може стати запорукою стрімкого розвитку ІТ-індустрії в Україні. Втім, самого факту створення такого правового режиму недостатньо з точки зору економічного та фінансового потенціалу, тому наразі до другого читання готується законопроєкт, який наповнить правову форму Дія.City економічним (податковим) змістом.
Законопроєкт № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» покликаний створити ексклюзивні фіскальні умови для суб’єктів правового режиму Дія.City, адже передбачає введення нижчих ставок оподаткування фонду оплати праці та здійснює «м’яку» імплементацію нового податку на виведений капітал у податкове законодавство України.
Оплата праці
Перше нововведення, яке пропонує законопроєкт № 5376, стосується оподаткування оплати праці працівників резидентів Дія.City та гіг-спеціалістів.
Сьогодні трудові відносини між працівником та роботодавцем в Україні підлягають такій схемі оподаткування:
- податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% від розміру заробітної плати (пп. 167.1 Податкового кодексу України);
- військовий збір за ставкою 1,5% від розміру заробітної плати (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України);
- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за ставкою 22% на суму заробітної плати (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Однак компанії та працівники в ІТ-індустрії у переважній більшості не дотримуються наведеної вище схеми оподаткування. Це пов’язано зі значним податковим навантаженням на фонд оплати праці, і компанії знайшли простий вихід — наймати працівників не за трудовими, а за цивільно-правовими договорами.
У такому разі працівник, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, замість 19,5% податків від розміру своєї заробітної плати сплачує лише 5% від розміру доходу (фактично тієї ж заробітної плати). А замість сплати 22% ЄСВ від розміру заробітної плати працівника роботодавцем ФОП сплачує 22% ЄСВ від розміру мінімальної заробітної плати в Україні. Як наслідок, більшість спеціалістів IT-галузі не були працевлаштовані у роботодавців за трудовими договорами, а отже, ні компанії, ні ІТ-спеціалісти не сплачували податки у передбаченому розмірі. До того ж, такий стан справ створював нерозуміння з боку іноземних інвесторів, для яких схема співпраці «компанія–підрядник», а не «компанія–працівник» несла фінансові та репутаційні ризики.
Для вирішення проблем у сфері оподаткування ІТ-індустрії законопроєкт № 5376 пропонує вивести «з тіні» існуючу модель взаємовідносин між компаніями-резидентами Дія.City та найманими спеціалістами (працівниками чи підрядниками). Зокрема, проєкт пропонує наступну схему оподаткування відносин між резидентом Дія.City та працівником або гіг-спеціалістом:
- податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від розміру винагороди;
- військовий збір за ставкою 1,5% від розміру винагороди;
- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за ставкою 22% на суму мінімальної заробітної плати в Україні.
З запропонованої моделі стає очевидно, що податкове навантаження компанії при виплаті заробітної плати працівнику або винагороди гіг-спеціалісту порівняно з існуючою моделлю «компанія–ФОП» збільшиться лише на 1,5% (військовий збір), який компанії як податкові агенти при виплаті винагороди ФОПу, котрий перебуває на спрощеній системі, не сплачують. Якщо перевести ці податки у гривні, вийде, що нова ексклюзивна система оподаткування для Дія.City значно відрізняється від того, що зараз фактично існує для моделі «компанія–штатний працівник», та майже не відрізняється від моделі «компанія–ФОП».
Припустимо, співробітник резидента Дія.City отримує заробітну плату у розмірі 1200 євро (приблизно 40 тис. грн) — це мінімальний розмір заробітної плати, який може бути у співробітника резидента Дія. City. Якби цей спеціаліст працював за трудовим договором у нерезидента Дія.City, то щомісяця з його зарплати стягувалися б податки у розмірі 7800 грн, а роботодавець був би змушений сплачувати 8800 грн ЄСВ. Тобто загальний розмір усіх відрахувань складав би 16 600 грн. У випадку прийняття законопроєкту № 5376 з виплат співробітникам Дія.City стягуватимуться податки у розмірі 2600 грн та ЄСВ у розмірі 1320 грн, і загальний розмір усіх відрахувань складе 3920 грн. Отже, податкове навантаження на фонд оплати праці для співробітників резидентів Дія.City зменшиться майже на 80% порівняно з компаніями, котрі такими резидентами не є.
Співпраця з ФОП
Водночас законопроєкт спрямований на очевидне обмеження взаємовідносин компаній-резидентів Дія.City з фізичними особами-підприємцями. Зокрема, він пропонує доповнити Податковий кодекс п. 135.2.1.15 про те, що до бази оподаткування податком на прибуток резидента Дія.City включаються витрати на оплату послуг платників єдиного податку за умови, що вони становлять більше 20% загальних витрат компанії за звітний період. Платниками єдиного податку в переважній більшості є фізичні особи-підприємці.
Якщо резидент Дія.City за звітний період має витрати у розмірі 1 млн грн, то не може укладати договорів з ФОП на більш ніж 200 тис. грн. Якщо він замовить у ФОПів послуг на суму, наприклад, 250 тис. грн, то буде змушений на суму перевищення сплатити 20% податку на прибуток. 20% від 50 тис. грн — це 9 тис. грн. Отже, в окресленій ситуації загальний розмір витрат на послуги разом з податками становитиме 259 тис. грн. Цілком очевидно, що замовляти послуги у ФОПів для резидентів Дія.City буде невигідно. Законопроєкт у цьому плані створює економічно непривабливі рамки для резидентів Дія.Сity, через що форма співпраці з ФОПами, можливо, зникне як явище.
Податок на виведений капітал
Одночасно податкові зміни створять низку однозначних переваг для резидентів Дія.City. Зокрема, їм буде надана можливість вибрати «корпоративний податок», що передбачає сплату податку на прибуток за ставкою 18% (на підставі п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України) або податку на виведений капітал за ставкою 9%.
Пропозиції деяких політичних діячів замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК) існують вже давно, і схоже, що законопроєкт № 5376 стане першим кроком до його впровадження в Україні. Узагальнено податком на виведений капітал є корпоративний податок, базою оподаткування яким є операції з виведення грошових коштів з обороту компанії. Законопроєкт пропонує доповнити Податковий кодекс України п. 141.9 та визначити наступні об’єкти оподаткування ПнВК:
- виплати дивідендів;
- повернення внесків та/або інших сум власнику корпоративних прав;
- виплати процентів, комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані з залученням та/або використанням коштів;
- виплати роялті тощо.
До речі, податок на виведений капітал нещодавно був імплементований у Польщі. Обрати такий режим оподаткування можуть компанії з річним оборотом близько $12–13 млн, котрі в масштабах польської економіки належать до когорти малого та середнього бізнесу. Там цей податок був уведений задля стимулювання розвитку малого бізнесу, який до цього був змушений сплачувати корпоративний податок за тими ж ставками, що й бізнес великий. Для України схожої проблеми не існувало, адже малий та середній бізнес мають можливість вибрати спрощену модель оподаткування та сплачувати податки за ставкою 5% від річного доходу. Проте у рамках режиму Дія.City впровадження податку на виведений капітал може дійсно сприяти зменшенню податкового навантаження на ІТ-компанії, які бажають працювати без вигадування різних податкових схем з ФОП та не створювати додаткові ризики для іноземних інвесторів.
Задля залучення інвестицій
Законопроєктом пропонуються й додаткові механізми для стимулювання залучення інвестицій в ІТ-індустрію України. Наприклад, передбачається впровадження спеціальної пільги для фізичних осіб, котрі реалізували свою частку в компанії-резиденті Дія.City, якщо вони володіли такою часткою понад рік. У цьому випадку дохід, який отримала фізична особа, оподатковуватиметься за ставкою 0% ПДФО. Очевидно, такий крок передбачений для того, щоб стимулювати генерування ідей, створення компаній вітчизняними ІТ-спеціалістами та подальший продаж таких стартапів інвесторам.
Також пропонується впровадити податкову пільгу у вигляді ставки 0% на дохід фізичної особи у вигляді дивідендів, які нараховуються компанією-резидентом, за умови, що такий дохід нараховується не частіше, ніж раз на 2 роки. Така зміна пропонується для того, щоб фізичні особи, які мають право на отримання дивідендів, сприяли реінвестиції своїх дивідендів у розвиток резидента Дія.City і, як наслідок, подальшому економічному розвитку галузі.
Додатково пропонується впровадити податкову знижку на розмір податку на доходи фізичних осіб для тих громадян, які інвестуватимуть кошти в українські стартапи. Розмір такої знижки вираховуватиметься в кожному випадку окремо і залежатиме від розміру інвестицій. На практиці це виглядатиме наступним чином: наприклад, компанія-нерезидент Дія.City сплачує 18% податку на прибуток, а фізична особа-отримувач дивідендів — податок на доходи за ставкою 5% з суми отриманих дивідендів. У разі прийняття «податкового закону для Дія.City» компанія-резидент Дія.City зможе сплачувати лише 9% податку на виведений капітал, а фізична особа-отримувач дивідендів не сплачуватиме податки за отримані суми дивідендів (за умови, що така виплата відбуватиметься раз на 2 роки).
Резюме
Таким чином, податкові нововведення, які будуть ексклюзивними для резидентів Дія.Сіті та гіг-спеціалістів, видаються якісними з точки зору як економічного розвитку України загалом, так і розвитку та капіталізації ІТ-компаній зокрема. У першу чергу, законопроєктом пропонується закріпити існуючу модель оподаткування в ІТ-сфері, адже ні для кого не секрет, що наразі деякі компанії наймають ФОПів замість укладення трудових договорів з метою зменшення податкового навантаження. Запропоновані податкові нововведення дозволять підвищити рівень довіри інвесторів до ІТ-компаній з України. Додатково для резидентів Дія.City буде впроваджена можливість вибрати податок на виведений капітал, який нещодавно позитивно зарекомендував себе у Польщі. Вибір такого податку зменшить податкове навантаження не лише на компанію, а й на фізичну особу, яка отримуватиме дивіденди. Водночас нові норми податкового законодавства стимулюватимуть компанії не виводити капітал, а вкладати його у розвиток бізнесу та, як наслідок, підвищувати фінансові результати.