Після початку війни законодавець вніс відповідні зміни до кримінально-процесуального законодавства, вкрай необхідні у воєнних умовах, особливо в регіонах активного ведення бойових дій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак практика не стоїть на місці і результати, отримані внаслідок унесених змін, вимагають подальшого вдосконалення. Таким логічним продовженням кримінально-процесуальних змін став законопроєкт 7370 від 10.05.2022, на сьогодні вже прийнятий Верховною Радою України і 01.08.2022 направлений на підпис Президентові.
Основними змінами, які містить законопроєкт 7370, стали наступні норми.
Щодо закриття кримінального провадження
Згідно з внесеними змінами п. 5 ст. 284 КПК України тепер містить підставу для закриття кримінального провадження в разі смерті підозрюваного, обвинуваченого, а також особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для вручення повідомлення про підозру, але не зроблено у зв’язку з її смертю. Право на закриття на цій підставі кримінальних проваджень надано прокурору та суду. Водночас згідно з новою ч. 10 цієї статті передбачено обов’язок прокурора та судді перед винесенням такої постанови/ухвали направити одному з близьких родичів та/або захиснику померлого письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю із роз’ясненням права на клопотання про непогодження із закриттям.
Одразу зауважимо, що законодавцями не визначений точний строк – за скільки днів до закриття направляється таке повідомлення. Однак встановлено, що кримінальне провадження закривається, якщо протягом 10 діб не надійшло клопотання про непогодження із закриттям, незважаючи на реальну дату отримання родичами або захисником такого повідомлення. А також прокурорів та суддів не зобов’язують долучити до справи підтвердження отримання родичем чи захисником такого повідомлення.
Щодо тримання під вартою
У новій ч. 4 ст. 331 КПК України визначено, що після закінчення строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою і в разі неможливості розгляду судом клопотання про продовження цього строку в умовах воєнного стану продовження такого строку здійснюється в порядку, встановленому ст. 615 КПК України.
Відповідно до змін до КПК України, які впровадили в березні 2022 року, подовжено можливість затримання особи на строк до 270 годин, що, на наш погляд, забагато для запобіжного заходу навіть в умовах війни. Згідно з новими нормами законопроєкту 7370 усунуто такий недолік і повернуто строк затримання без ухвали слідчого судді, передбачений ст. 211 КПК України, до 72 годин. Крім того, у змінах до ст. 615 КПК передбачили, що в разі відсутності об’єктивної фізичної можливості в умовах воєнного стану доставити особу протягом 72 годин до слідчого судді для обрання запобіжного заходу розгляд цього клопотання здійснюється дистанційно. Якщо ж і забезпечення дистанційного розгляду слідчим суддею неможливо, тоді особу негайно звільняють. Нагадаємо, що керівників прокуратури цією нормою позбавили права продовження строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою та взагалі обрання запобіжного заходу, залишивши інші повноваження слідчого судді в разі, якщо слідчий суддя не має можливості їх виконати.
Загалом усі внесені зміни можна розглядати як позитивні і такі, що поступово повертають кримінальне судочинство до стану довоєнного наскільки це можливо за сьогоднішніх умов, однак винятком стало автоматичне збільшення строку тримання під вартою на стадії підготовчого судового засідання. В разі прийняття цієї норми строк тримання під вартою буде збільшуватися за неможливості проведення підготовчого судового засідання до 120 днів, тобто буде вдвічі більший, ніж було визначено нормою раніше.
Стосовно освідування особи та огляду трупа, то згідно з основними змінами передбачається додатковий огляд під час освідування крім тіла особи ще й одягу, що є доцільним тільки у випадку освідування одразу після скоєння злочину. А також право виносити постанову про освідування надали дізнавачу та слідчому замість прокурора, що значно зекономить час та ресурси під час проведення досудового розслідування. Однак за цією постановою освідування буде проводитися добровільно, а в разі відмови особи від освідування необхідна все ж таки постанова прокурора. Стосовно огляду та видачі трупа законодавець також надав нові повноваження слідчим разом з прокурорами на видачу дозволу на видачу трупа після огляду в разі, якщо прокурор не має можливості видати такий дозвіл.
Проаналізувавши основні зміни законопроєкту 7370, підсумовуючи, зауважимо, що вони стосуються строків тримання під вартою без ухвали слідчого судді, повноважень на обрання запобіжного заходу в умовах воєнного стану та фіксації деяких слідчих дій. Зміни загалом позитивні та необхідні, крім збільшення строку тримання під вартою на стадії підготовчого судового засідання.
Складна воєнна ситуація в країні зумовлює постійні зміни у всіх галузях судочинства з метою забезпечення безперебійної та ефективної роботи судів і правоохоронних органів, тому очікуємо найближчим часом і інших змін у кримінально-процесуальному законодавстві.