Однією з проблем судочинства на сучасному етапі є нестача суддів. Це впливає на якість і швидкість розгляду справ, а отже, і на імідж судової гілки влади. 13–16 червня на запрошення Вищої ради правосуддя та проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» відбувся візит до України делегації Литви у складі голови Національної судової адміністрації Литви Реди Молієне.«Юридична Газета» поцікавилася оцінкою литовських колег процесів реформування судової системи в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Які ключові аспекти, на Ваш погляд, уповільнюють розвиток судової реформи в Україні?
Реда Моліене: – Дуже важко відповісти на це запитання у кількох словах, адже масштаби України такі, що ці реформи і зміни самі по собі вже великий виклик. Більше того, всі знають про політичну та економічну ситуацію в країні. Звичайно, ці чинники також важливі – вони всюди ускладнюють реформи.
Зміни зараз відбуваються практично в усіх галузях судової системи: у структурі судів і корпусі суддів, інфраструктурі та адмініструванні, у системі самоврядування, процесуальному законодавстві. З іншого боку, вам вдається побудувати співпрацю, внутрішню комунікацію і єдине розуміння пріоритетів і цілей між усіма інституціями самоврядування. Це важливо, тому що на цьому полі багато гравців: і Вища кваліфікаційна комісія суддів, і Рада суддів, і Державна судова адміністрація, і Вища рада правосуддя. Як я бачу, цей процес співпраці та однакового розуміння завдань, які зараз є найголовнішими, вже відбувається.
– З якими труднощами у розвитку литовської судової системи Ви зіткнулися за час своєї роботи на посаді?
Реда Моліене: – Коли я 4 роки тому зайняла цю посаду, система судів і самоврядування суддів у країні вже була сталою. Національній судовій адміністрації 15 років, її функції вже були ясні, але я бачила, що деякі завдання необхідно вирішити.
Одне з таких завдань – імідж нашої інституції та відносини з судами і суддями, розуміння очікувань та потреб суддів. Як встановити цей контакт і дізнатися потреби суддів? Як вони бачать цю систему і її розвиток.
Ці відносини будувалися поступово, за допомогою різних інструментів. Один з них, природно – наявність прямих контактів: ми зі співробітниками їдемо до судів, ведемо з ними діалог. І схоже, нам вже вдається знайти спільне розуміння того, як повинно все працювати, які рішення потрібно реалізувати Раді суддів Литви, щоб система розвивалася. Оскільки наша інституція готує усі проекти рішень, матеріали для Ради суддів, дуже важливо розуміти, як бачать цю систему і її розвиток власне самі судді.
Інше завдання – це взаємовідносини з владою. Судова система і її адміністрування у Литві мають знаходитися тільки у руках органів суддівського самоврядування. Національна судова адміністрація є органом, який разом з Радою суддів повинен представляти інтереси судової системи у взаємовідносинах з іншими інституціями. І дуже важливо побудувати ці відносини так, щоб був конструктивний діалог і з Міністерством юстиції країни, і з Комітетом по праву у парламенті. Щоб ми могли дискутувати і про законодавчі ініціативи, і обговорювати, так би мовити, більш побутові питання, такі як бюджет судів. Це і є одним із завдань судової адміністрації – вести конструктивний діалог і налагоджувати конструктивні відносини з іншими інституціями, щоб наш голос був почутий, і ми на рівних брали участь у дискусіях та ініціативах.
– Ви казали, що у нас вже є багато інститутів, які повністю або частково справляються з певними завданнями. Але на V Міжнародному судово-правовому форумі піднімалося питання про створення додаткових інститутів, наприклад, Вищого суду з питань інтелектуальної власності і, можливо, Суду з питань конкуренції на його базі. Чи потрібна така кількість додаткових інститутів? Можливо, краще якимось іншим чином розподілити повноваження з вирішення подібних питань?
Реда Моліене: – Коли ми говоримо про судову систему, поява нових судів – це процес, який завжди повинен мати дуже ясні і зрозумілі цілі. Я, звичайно, не буду говорити про конкретні суди з конкретною компетенцією, потрібні вони чи ні. Це роблять експерти, які приходять з цією ініціативою, у них вже є свої аргументи і аналіз. Поки йде реформа судової системи, злиття деяких судів – це великі зміни. Однак я завжди обережно дивлюся на зміни такого масштабу. Думаю, добре, коли є можливість пройти один етап і подивитися, наскільки ефективно така система працює. А вже аналізуючи результат, можна приймати рішення, чи потрібні нові спеціалізовані суди. Це, звичайно, питання, у якого немає однієї відповіді – кожна країна шукає свою.
– Національна судова адміністрація Литви проводить багато тренінгів для усіх учасників судового процесу. Яким чином ви визначали пріоритетність тренінгів для них? Адже важливі всі сторони, представлені у судовій системі.
Реда Моліене: – Програму створено, у першу чергу, для навчання суддів і судового корпусу. Ми виявляємо їх потреби і з цього робимо висновки, які саме тренінги для них важливі. Таку інформацію отримуємо з різних джерел: це і опитування самих суддів, і рекомендації по спрямованості тренінгів після оцінювання їх діяльності. Плюс ми бачимо, які зміни відбуваються в законодавстві і у європейській спільноті, і теж враховуємо це, коли створюємо програми.
Приділяємо все більше уваги і тренінгам для співробітників судів – помічників суддів, прес-секретарів судових засідань, психологів у судах. Вони теж потребують підвищення кваліфікації, і ми намагаємося, щоб тренінги були спрямовано на їх потреби. Щороку ставимо перед собою завдання з розвитку певної професії. Наприклад, цього року в пріоритеті перебувала програма з підвищення кваліфікації секретарів судових засідань. Природно, хотілося б проводити тренінги для всіх відразу, але таких можливостей (напевне, як і у більшості країн) немає, тому доводиться розставляти пріоритети.
Якщо говорити про інші тренінги, то у нас в судах є волонтери – люди, які дають інформацію учасникам судового процесу. Вони дбають про те, щоб учасники знали, які у них є права, як слід поводитися в суді. Цих волонтерів ми теж навчаємо головним принципам їх діяльності.
Також у нас є тренінги спільно з прокурорами і представниками інших професій, які теж пов'язані з судовим процесом. З нашого досвіду, це теж дуже ефективно, тому що у таких тренінгах всі учасники судового процесу мають можливість брати участь у дискусії, ділитися досвідом і знаходити кращі і ефективні інструменти, щоб процес був більш продуктивним.
– Ваш тренінговий центр проводить навчання не тільки у Литві, а й у інших країнах?
Реда Моліене: – Засновником цього центру є національна судова адміністрація, він працює як її підрозділ. А сама адміністрація бере участь у різних міжнародних проектах. Наприклад, ми співпрацюємо з Європейською академією права і у такій співпраці маємо можливість навчати суддів і Литви, і інших країн Європейського Союзу.
– Яким чином виникла ідея створення віртуальної імітації судового процесу? Це була частина програми від тренінгового центру?
Реда Моліене: – Це проект, ідея якого виникла після опитування учасників судового процесу, наприклад, свідків. Які у них потреби? Що допомогло б їм почуватися більш комфортно і впевнено у судовому процесі? Завдяки опитуваннями стало ясно, що найбільше вони потребують інформації, яка була б їм зрозуміла, і у такому вигляді, щоб це було ілюстровано і доступно кожному. Тому була створена комп'ютерна програма у форматі гри, у яку людина заходить і може вибрати процес, який її цікавить: адміністративний, цивільний, кримінальний. Вибирає тип процесу, запускає його і бачить зал засідання й усіх представлених учасників. У програмі описані роль кожного учасника процесу і всі етапи засідання. Спочатку був відображений тільки процес, а потім ми інтегрували у гру реальні судові справи.
Пізніше ми запустили й інші освітні проекти – наприклад, живе інсценування судового процесу зі студентами та журналістами. Їм було запропоновано побути у ролі суддів і програти процес.
У нас є план комунікацій на кожен рік, в який включаються і деякі освітні програми.
– Ви щороку проводите внутрішній аудит судів і виявляєте основні недоліки у їх роботі. З якими типовими проблемами довелося зіткнутися за підсумками аудитів? Чи були серед виявлених проблем ті, на які ви найменше очікували?
Реда Моліене: – Спочатку функція аудиту полягала у тому, щоб і фінансовий контроль відповідав усім вимогам, і процеси адміністрування, і регулювання фінансово-матеріальних питань. Та оскільки цей процес у литовських судах існує вже кілька років, ми вже більше очікуємо від такого аудиту рекомендацій, що ще можна поліпшити у судах. Та й ставлення самих судів до аудиту змінилося – вони сприймають його більше як помічника, який допомагає подивитися на себе збоку. Коли у судах призначаються нові керівники, вони часто запитують проведення аудиту, щоб розуміти поточний стан справ.
Наші аудитори не позиціонують себе як контроль. Навпаки, вони аналізують нові практики управління, цікавляться управлінням системами якості обслуговування і персоналом. Ми у судовій адміністрації проводимо аудит у тих сферах, де у нас може бути пріоритет на даний момент. Наприклад, міжнародні проекти: що можна зробити, щоб менеджмент проектів був ефективним. Керівники проектів були дуже задоволені, тому що ми отримали конкретні рекомендації, що потрібно вдосконалити у конкретному проекті, щоб усе працювало як годинник.
– На чому Ви порадили б Україні робити наголос на даному етапі розвитку судової реформи?
Реда Моліене: – Якщо говорити про те, з якими труднощами зіткнулася система і на чому потрібно зробити фокус, то головне, щоб якомога швидше був сформований корпус суддів, щоб вони почали працювати у повному складі. Зараз в Україні не вистачає більше третини суддів, і у такому становищі система просто не може повноцінно працювати. Коли ми бачимо, що у якихось судах взагалі немає суддів, говорити про якісь інші пріоритети і завдання просто не доводиться. Це серйозний виклик для всіх органів самоврядування, оскільки у формуванні суддівського складу бере участь не одна інституція. І одне з їх головних завдань – налагодити конструктивний діалог і домовитися, щоб усі працювали на одну мету, щоб процес призначення суддів, конкурсу суддів був завершений.
Ми вважаємо, що процес відбору суддів до Верховного Суду проходить за об'єктивними критеріями, і вітаємо ту публічність, при якій проходить конкурс. Хочу побажати, щоб конкурс до вищого суду країни був швидше завершений, почалося формування судів інших інстанцій і була відновлена повноцінна робота всієї системи.
– Пані Редо, у Литві вже успішно працює система електронного суду. Скажіть, у якій мірі він спростив і розвантажив роботу судів?
Реда Моліене: – Це ініціатива, втілення якої дається важко, тому що вона вимагає великих змін у системі. Зараз ми точно бачимо, що ця система діє. Ми все більше переходимо на електронні послуги, адже сторони процесу задоволені, коли можуть, не виходячи з дому, подати позов, подивитися, як іде справа, прослухати запис судового засідання і побачити весь процес на своєму комп'ютері. Ми впевнені, що цим теж підвищуємо довіру до суду.
Природно, у процесі є деякі труднощі. Не можна говорити, що це тільки розвантажує – є й інший бік. Суду іноді додається роботи, адже потрібно сканувати документи, завантажувати їх у систему, роздруковувати документи з системи і представляти учасникам, які не користуються нашою електронною системою.
Ми розвиваємо цю систему вже четвертий рік. Спочатку було тільки кілька відсотків справ, які розглядалися в електронній системі. На даний момент у адміністративному процесі ми нараховуємо близько 40% справ, які розглядаються в електронному вигляді. Це вже великі цифри. Так само зростає кількість електронних справ у цивільному процесі. Все це надає судовій системі динаміки, і тоді менталітет теж змінюється. Нові ініціативи зустрічають більш позитивно, коли видно, що такий амбітний проект реалізований, і ми подолали ці труднощі.
– Які головні завдання Національної судової адміністрації Литви у цьому році?
Реда Моліене: – Одне з таких завдань – завершення проектів, спрямованих на поліпшення електронних послуг, підвищення кваліфікації, створення системи безпеки в судах. Ці завдання ми виконали, але відразу ж ставимо собі інші, щоб усі ці ініціативи тривали, і ми їх розвивали. Щоб не зупинятися, коли ми говоримо про якість судових рішень, про їх роз'яснення, про цілеспрямоване і відкрите спілкування з учасниками процесу. Звичайно ж, ці ініціативи вже у процесі, але це залишається одним із наших пріоритетів.
Зараз ми ініціюємо проекти, пов'язані з більш ефективним адмініструванням правосуддя, розподілом навантаження між судами і суддями. Крім того, одним з головних пріоритетів у цьому році є завершення реформи судової системи. Її завдання полягає у тому, щоб зменшити кількість судів. Ми сподіваємося, це дозволить більш ефективно розподіляти навантаження.
– Яке місце у литовській судовій системі займають альтернативні способи вирішення спорів?
Реда Моліене: – Ми доклали великих зусиль для просування медіації. Запустили пілотний проект у одному суді, щоб краще зрозуміти методику, опрацювати головні принципи та програму тренінгів. Тоді люди, які вирішили бути медіаторами, могли отримати необхідне навчання та підтримку, щоб втілити цей спосіб вирішення спорів. Три роки тому таких справ були одиниці, а зараз ми говоримо про кілька сотень. І думаємо, що це вже досягнення. Все більше людей звертаються до цього методу, наприклад, при сімейних спорах.