Популярні матеріали

08 травня 2018, 10:41

«Якщо твоя професія не є справою життя, краще її змінити», – Ірина Мусійчук

Ірина Мусійчук
Ірина Мусійчук керівник юридичного відділу компанії McDonald's в Україні

Керівник юридичного відділу компанії McDonald’s в Україні Ірина Мусійчук розпочала кар’єру ще в університеті. Через 5 років роботи в юридичному консалтингу вона змінила напрямок і стала корпоративним юристом. Після роботи в кількох міжнародних компаніях у 2013 р. приєдналась до McDonald’s. Сьогодні Ірина Мусійчук є одним з кращих корпоративних юристів України згідно з дослідженням Ukrainian Women in Law 2018

Ірина Мусійчук – Ірино, розкажіть свою історію до McDonald’s.

– Свою кар’єру в юриспруденції я розпочала, коли навчалася на 5 курсі юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Першим місцем роботи стала місцева юридична компанія, клієнтами якої були іноземні громадяни та юридичні особи. Це дозволило мені вдосконалювати не лише професійні навички, але й рівень англійської мови, яку я паралельно вивчала на факультеті іноземної філології (зараз – Інститут філології).

Вважаю, що мова була ключовим чинником у розвитку моєї кар’єри, оскільки консультування іноземних клієнтів та подальша робота у транснаціональних корпораціях стала можливою завдяки знанням англійської мови. Тому навчання «у квадраті» (зранку – на юридичному факультеті, а ввечері – на факультеті іноземної філології) цього вартувало. Також у перший рік роботи я виграла грант за програмою СUPP (Canadian-Ukrainian Parliamentary Program) на стажування у Канадському парламенті та протягом 3-х місяців мала можливість вивчати виборчий і парламентський процеси в цій країні.

Після 5 років роботи в юридичному консалтингу я вирішила змінити напрямок, ставши корпоративним юристом. Цьому сприяла робота аутсорс-юристом на кількох підприємствах, що були клієнтами юридичної компанії, а також досвід, який я там отримала. Достатньо швидко надійшла пропозиція роботи в українському представництві південнокорейської компанії «DAEWOO». Імпонувало, що робота корпоративним юристом дозволяє більш детально вивчити специфіку та модель бізнесу, зрозуміти його потреби, очікування від юридичної допомоги, у порівнянні зі стандартним консультуванням юридичної компанії.

Коли я отримала можливість очолити юридичний відділ у компанії ОБІ Україна (aфілійована з німецькою OBI AG), це був відповідальний та надихаючий момент, оскільки це перша керівна посада у моїй кар’єрі. Це надзвичайно цікавий і насичений період життя, що збагатив мене не лише безцінними знаннями, але й знайомством з талановитими та щирими людьми, з якими я підтримую дружні відносини й зараз.

Наступним кар’єрним кроком і нестандартним досвідом стала робота в голландській компанії, що займалася реалізацією проектів за Кіотським Протоколом до Рамкової конвенції ООН зі змін клімату. Це був новий виклик, оскільки за мінімальний час необхідно було вивчити абсолютно новий напрямок і масив нормативно-правового регулювання. У 2012 р. строк дії Кіотського протоколу закінчився і я перейшла працювати у мережу «WATSONS», що пов’язана з транснаціональною компанією Hutchison Whampoa (Гонконг).

У 2013 р. я приєдналась до McDonald’s і вже більше ніж 4 роки наша юридична команда допомагає бізнесу створювати чудові моменти для дорослих і маленьких відвідувачів ресторанів McDonald’s в Україні, забезпечуючи юридичний супровід та відповідність роботи підприємства вимогам чинного законодавства і внутрішніх стандартів.

– Юриспруденція – це Ваша справа життя?

– На мою думку, якщо твоя професія не є справою життя, краще її змінити, скільки б зусиль це не вартувало. Як правило, більшу частину нашого часу ми проводимо на роботі, тому, якщо професійна діяльність не приносить задоволення і натхнення, потрібно чесно це визнати та прийняти рішення, чи варто робити те, що не подобається.

Вважаю, що для юристів і медиків це питання є особливо актуальним, оскільки ми працюємо з людьми, в багатьох випадках впливаючи та вирішуючи їхню долю, тому професійне покликання є вагомим елементом під час вибору напрямку навчання і подальшої роботи.

Водночас сучасний світ настільки мінливий, що говорити про справу життя зараз доволі ризиковано. Ми всі є свідками того, наскільки блискавично змінюється наше середовище, стає більш глобалізованим, діджитальним, як швидко виникають нові професії та трансформуються або навіть зникають ті, що існували віками. Безперечно, розвиток штучного інтелекту, вдосконалення формування BIG DATA, способів її використання, нові розробки й технічні досягнення сучасних наукових лабораторій, про які ми можемо лише здогадуватися, впливають на юридичну професію та зміст нашої роботи. Це потрібно враховувати як початківцям, так і юристам зі стажем.

Квінтесенцією сучасних вимог до професіоналів є слова американського філософа, футуролога Ельвіна Тоффлера (Alvin Toffler) про те, що безграмотними XXI століття будуть не ті, хто не вміють читати або писати, а ті, хто не вміють вчитися, розучуватися і перенавчатися. Тому, відповідаючи на Ваше запитання, можу сказати, що юриспруденція – це дійсно справа мого життя. При цьому я розумію, що потрібно бути готовою до постійних змін і нових викликів.

– В чому основні переваги роботи корпоративного юриста?

– На мою думку, великою перевагою роботи корпоративного юриста є те, що ти маєш можливість вивчити бізнес у деталях, досконально розуміючи його потреби та проблеми. Корпоративний юрист є членом команди компанії, тому, приймаючи рішення, він враховує, насамперед, практичні аспекти його реалізації та довгострокові наслідки для бізнесу.

Безпосередній досвід і знання особливостей бізнес-процесів своєї компанії є значною перевагою корпоративного юриста, у порівнянні із зовнішнім радником. Не потрібно витрачати багато часу для пояснень і вивчення матеріалів, оскільки юрист компанії щодня співпрацює з іншими відділами, має необхідні знання для кваліфікованої діагностики ситуації та її можливих негативних наслідків. Не менш значущою є особиста комунікація з колегами. Інколи безпосередня розмова зі спеціалістом, який довіряє юристу, буде більш змістовною та важливою для вирішення юридичного питання, ніж вивчення стосу паперових чи електронних документів.

Однак, бути просто юристом недостатньо для ефективної роботи у бізнес-середовищі, адже сприйняття специфіки підприємницької діяльності компанії потребує вдосконалення знань не лише у своїй професійній сфері, але й розуміння принципів функціонування того чи іншого бізнесу, на чому компанія заробляє, яка специфіка маркетингової стратегії та планування, які найновіші тенденції розвитку продукту на ринку, розуміння вподобань клієнтів і багатьох інших питань, що дозволяють найбільш ефективно визначити зони юридичного ризику та завчасно надати кваліфіковану правову допомогу.

Безпосередня взаємодія та допомога колегам у налаштуванні й функціонуванні бізнес-процесів може слугувати поштовхом для розширення власної кваліфікації або навіть перекваліфікації та отримання нових професій. Доволі часто in-house юристи починають займатися питаннями нерухомості, податкового консультування, контролінгу, комплаєнсу, HR, GR або навіть відкривають власний бізнес.

Загалом, вважаю, що робота корпоративним юристом дозволяє більш зважено дотримуватися так званого «work-life balance», якщо порівнювати з роботою в юридичному консалтингу. Хоча, безперечно, все залежить від людини та її вміння застосовувати цей принцип у своєму житті.

– Які існують підводні камені у Вашій сфері?

– В нашій сфері, мабуть, як і в інших галузях економіки України, найбільш значущими чинниками, що негативно впливають на роботу підприємства, є недосконале законодавство, відсутність сталого та стратегічного підходу в податковій сфері, архаїчність багатьох нормативно-правових актів. Незважаючи на значні кроки, які Україна зробила за останні роки в напрямку лібералізації роботи бізнесу, спрощення багатьох регуляторних процедур, ми й зараз змушені працювати в правовому полі, яке не можна назвати інвестиційно-орієнтованим і прозорим. На жаль, Україна й надалі посідає останні місця у міжнародних рейтингах інвестиційної привабливості, рівня корупції, соціальної захищеності та добробуту громадян.

– Що Ви вважаєте своїм найважливішим досягненням у McDonald’s?

– За час моєї роботи в McDonald’s було багато визначальних проектів, але найбільш вагомим вважаю некомерційний проект, у реалізацію якого McDonald’s як засновник вклав чималі зусилля – створення і допомога у роботі Благодійної Організації «Фундація Дім Рональда МакДональда в Україні». Фундація відкриває сімейні кімнати в українських лікарнях, щоб сім’ї могли залишатися разом, у той час коли діти перебувають на лікуванні.

Кожен день, зустрічаючи нові виклики та працюючи над складними проектами, розумієш, що найцінніше в моїй роботі – це спілкування з людьми та унікальний професійний досвід. Вважаю, що завдяки юридичній команді McDonald’s, яку я очолюю, ми можемо запропонувати найбільш ефективні та юридично зважені рішення для викликів, що постають перед бізнесом.

– Які книги найбільше вплинули на Вас як на особистість?

– Цей перелік достатньо значний, оскільки у шкільні та студентські роки я читала багато художньої літератури. Найбільш вагомими творами, якими я захоплювалася – це роботи Габріеля Гарсіа Маркеса, Олеся Гончара, Ернеста Хемінгуея, Сомерсета Моема, Марка Твена, Джерома Селінджера, Мілана Кундери, Михайла Булгакова, Ліни Костенко, Василя Стуса, а також багатьох інших українських та іноземних авторів.

Зараз книга залишається моїм улюбленим провідником у світ нових знань і відкриттів, але у більш професійній, бізнес-орієнтованій сфері. Раджу звернути увагу на твори науковців та футурологів, серед яких можу рекомендувати твори Даніеля Канемана «Думай повільно... Вирішуй швидко», Маршалла Голдсміта «Найкраща версія себе: Правила набуття щастя і сенсу на роботі та в житті», Гайя Кавасакі, Кьелля Нордстрема, Мітіо Каку, Юваля Ноя Харарі, Адріана Сливоцького та багатьох інших. Важливо враховувати, що сьогодення пропонує необмежену можливість вибору для читача і тому вимагає більш прискіпливого та зваженого підходу до літератури, яку ми споживаємо.

– Що, на Вашу думку, найважливіше на шляху до успіху?

– Найголовніше – залишатися людяним, доброзичливим і відкритим до оточення. Успіх – це відносна категорія. Незважаючи на певні стандарти та стереотипи, що існують в суспільстві, кожен з нас визначає для себе його критерії. Не важливо, яку посаду обіймає людина або який має статок, головним є вплив, який вона здійснює на своє оточення, суспільство, країну.

Також потрібно пам’ятати, що без віри в себе, постійної праці над собою, своїми недоліками, без самодисципліни успіх може так і залишитися нездійсненною мрією.

– Для Вас щастя – це…

– Це життя в усіх його яскравих, часом непередбачуваних проявах і барвах. Я почуваюся щасливою людиною і намагаюся робити все для того, щоб моє оточення та мої рідні люди також були щасливими.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати