29 травня 2019, 12:14

«В бізнесі дуже багато побудовано на харизмі та силі особистості»

Опубліковано в №21-22 (675-676)

Про податки та бізнес, розвиток компанії та натхнення, життєві та професійні пріоритети «ЮГ» розповів партнер KPMG Law Ukraine Сергій Попов

Сергій Попов

— Сергію, Ви вже понад 20 років займаєтеся консультуванням з податкових та юридичних питань. Що Вас найбільше надихає у цій сфері? Що найбільше вплинуло на Вашу кар'єру?

— По‑перше, значною мірою надихає та мотивує те, що завжди є відчуття, що потрібно здобувати нові знання та навички, тобто є куди рости з професійної позиції. Ми живемо в дуже динамічному світі. Законодавча сфера не є винятком. Це завжди допомагає тримати себе в тонусі. Безперечно, не останню роль відіграє той факт, що я завжди можу та маю навчатися, відкривати щось нове, розвиватися. За 20 років я став свідком великої кількості змін до українського законодавства, особливо податкового, коли спочатку всі норми були розкидані, а потім їх збирали в єдиний Податковий кодекс. Також я був свідком, як змінювалося процесуальне законодавство.

По‑друге (це не лише моя позиція), в цьому бізнесі цікаво, тому що з нами працює молодь. Сьогодні бізнес висуває до професіоналів, до молодих юристів зовсім інші вимоги, ніж 20 років тому. Якщо раніше вимоги стосувалися переважно професійних навичок, то сьогодні до цього додаються soft skills, харизма, бажання та вміння бути позитивним і публічним тощо. Вважаю, що це непогано.

По‑третє, це залученість України до світових юридичних та податкових трендів. Ми не завжди знаходимося у їх фарватері, але наше розуміння процесів, усього того, що відбувається глобально, також народжує любов до професії. Отже, це ті три компоненти, які дають мені відчуття натхнення.

— Продовжуючи тему про харизму, чи погоджуєтеся Ви з тезою, що зараз на перший план виходить розвиток особистого бренду партнерів компанії? Наскільки партнер KPMG Law Ukraine впливає на маркетингову діяльність та позиціонування компанії на ринку?

— І так, і ні. Я не погоджуюся з абсолютністю цього твердження. Значення особистості не можна недооцінювати, але також не варто її переоцінювати. Якщо брати маленькі або навіть середні компанії, дійсно, дуже багато побудовано на харизмі та силі особистості. Однак якщо мова йде про великі корпорації (такі як KPMG), вважаю, що сила бренду переважає над окремою особистістю. Це цілком логічно. В таких компаніях працює не один партнер, а багато, ми надаємо мультифункціональні послуги. Тобто я не єдина особа, яка співпрацює з клієнтом, особливо у великих проектах. У великих компаніях кожен працівник є частиною команди. Таким чином, якщо я добре спрацюю, це додає плюсів не лише до моєї особистої скарбнички, але й до бренду загалом.

Також варто зазначити, що в компаніях нашого рівня у бізнес-процесах беруть учать не лише партнери. У нас є директори, старші менеджери, старші юристи, молодші юристи тощо. В цьому сила системи. Значною мірою вони генерують бізнес не лише з позиції кількості, але й якості. Отже, в цьому випадку 1+1=3, де 1 та 1 — це особистий бренд партнера, а 3 — це бренд компанії. Водночас довіра клієнта, досвід, якісна експертиза також відіграють у цих процесах не останню роль.

— Чи не бояться виконавці різних рівнів самостійно ухвалювати рішення, нести відповідальність? Чи не пасують вони перед незгодою партнера, чи можуть йому заперечити?

— Багато залежить від корпоративної культури в межах компанії. У нас вибудоване відкрите та демократичне спілкування. Можливість критично ставитися до певних дій партнерів є цілком нормальним явищем. Тому директор може спокійно не погодитися з партнером. Окрім того, директори мають чималі повноваження, адже по суті це без 5 хвилин партнер. Тож глобальної різниці між їхньою роботою немає.

—KPMG — загальновідома компанія навіть на міжнародному ринку. На що впливає присутність KPMG у міжнародних рейтингах?

— Щоб відповісти на це питання, мабуть, потрібно переглянути історію нашої компанії, а також історію наших конкурентів з Big4. Лише нещодавно ми почали розглядати юридичний напрямок як один з важливих та пріоритетних. Кілька десятків років картина була іншою. Історично ми не були присутніми в різноманітних міжнародних юридичних рейтингах. В Україні ми беремо участь в цих перегонах лише 3‑4 роки. Однак, незважаючи на те, що ми велика корпорація, посісти гідне місце для нас є успіхом. Нам це потрібно і причин для цього достатньо. Зокрема, це комерційна складова.

Наявність компанії в рейтингу є перевагою в тендерах або взагалі однією з вимог допуску до тендера. Навіть якщо тендерні умови цього не передбачають, ми про це говоримо, це підвищує наш статус та шанс перемогти. Безперечно, наявність у рейтингу — це дуже добре для формування особистих брендів юристів та бренду компанії. Також це хороша мотивація для співробітників, оскільки певною мірою є зовнішньою оцінкою їхньої роботи. Звичайно, це визнання у професійному колі.

— Які законодавчі зміни за останній рік покращили настрій у бізнес-середовищі?

— Насправді, їх дуже багато. Я відзначу не лише ті, які підвищують настрій бізнесу, але й ті, які для України є проривними, про які протягом багатьох років велися розмови. Зокрема, українське валютне законодавство, яке донедавна було достатньо відсталим, після ухвалення Закону «Про валюту і валютні операції» (набрав чинності на початку цього року) є справжнім проривом, оскільки передбачає низку важливих моментів. Наприклад, збільшення строків розрахунку в іноземній валюті до 365 днів, відсутність бюрократичних вимог щодо реєстрації кредитних договорів тощо. Закон не ідеальний, але напрямок дуже правильний. Вдосконалення корпоративного законодавства — це також правильний крок.

— На Вашу думку, що стримує введення податку на виведений капітал? Що могло б допомогти в цій ситуації?

— Складне і водночас просте запитання. Проте мені здається, що для України воно ще не на часі. Його реальні плюси — це більше політична складова, ніж реальна користь. Для малого і середнього бізнесу він по суті нейтральний, але для бюджету користі буде небагато. В Україні є значно більше інших речей, пріоритетних з позиції оподаткування, які необхідно вирішити. Зокрема, імплементація обов'язків у межах плану BEPS, нам потрібно покращувати систему адміністрування податків, необхідно вибудовувати систему взаємовідносини між платниками та податковою. Однак з позиції податкових ставок у нас не все так погано, як може здатися на перший погляд. До речі, введення податку на виведений капітал значно ускладнить нам шлях до ЄС, який імплементує план BEPS. Я не противник цього податку, але мені здається, що тут присутній чималий елемент політичної спекуляції.

— Ваша компанія протягом багатьох років займається впровадженням інновацій у бізнес-процеси. Наскільки український бізнес готовий вкладати в це кошти та реалізовувати такі ідеї? Як можна було б переконати представників держави впровадити нові технології з метою зменшення бюрократизації хоча б у податковій сфері?

— Насправді, ми всі прагнемо до інновацій, але достатньо часто між словом та дією лежить велика прірва. Загалом, бізнес намагається запроваджувати якісь нові підходи. Ми намагаємося бути провідником певних інноваційних рішень. Деякі речі виявилися корисними не лише для нас, але й для наших клієнтів. Почати можна від вдосконалення системи мотивації, а закінчити системою документообігу.

Щодо другої частини запитання, то бізнес готовий, а хто не готовий, той готується. Я переконаний, що в цьому питанні бізнес сповідує принцип: «Змінюйся або помри». Яскравий приклад — аграрний сектор. Справа тут не лише у технологічних змінах, але й у підходах. Адже щоб вижити, аграрії мають бути цікавими, насамперед, для кадрів, особливо для молоді, яку дуже добре потрібно простимулювати, щоб хтось захотів стати, наприклад, агрономом і жити десь у селі, а не в столиці.

Стосовно інновацій на державному рівні, мені здається, що наразі ми достатньо далекі від цього, але маємо гарні приклади. Зокрема, один з наших клієнтів (велике державне підприємство) розробляє можливість щодо мінімального скорочення часових витрат на надання своїх послуг клієнтам, зробивши їх набагато коротшими за часом та з мінімальним втручанням людини. Однак бізнес, безперечно, на крок попереду держави в цьому питанні.

— Поділіться своїми планами на найближче майбутнє. Які цілі Ви ставите перед собою і перед командою?

— Ми — бізнес, а отже, ми хочемо зростати як бізнес. Ми хочемо зберегти ключових членів команди. Хочемо бути цікавими для нових людей (зокрема, для молоді). Хочемо вкласти свою частку в розбудову здорового суспільства. Хочемо залишатися компанією, яка є найкращою в кількох юридичних та податкових напрямках (наприклад, трансфертне ціноутворення). Хочемо зробити прорив у напрямку M&A, корпоративному законодавстві тощо.

— Відбираєте хліб у юридичних фірм?

— Це навіть не конкуренція, це факт. Однак зараз саме юристи заходять в наші традиційні сфери, такі як податки та податкове законодавство. Заходять переважно через податкові спори, але консультують також з інших податкових питань. Тобто вони заходять у сферу BIG4, а ми — навпаки. Варто зазначити, що ми не збираємося бути класичною юридичною фірмою, яка обслуговує бізнес у всіх напрямках та практиках. Ми хочемо реалізовувати великі мультифункціональні та мультикорпоративні проекти. Йдеться не лише про податки та юриспруденцію, але й про ті проекти, які мають фінансову складову та стосуються бізнес-консультування. Адже вони поєднують в собі кілька компонентів: фінансовий, бізнесовий, податковий, юридичний тощо. Саме тут великі гроші, гучні імена та професійні виклики.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати