В Україні за ч. 7 ст. 21 закону про АРМА управителі майна у вигляді частки у статутному капіталі чи акцій і паїв юридичних осіб мають погоджувати свої дії з власниками арештованих активів.
В АРМА вважають подібні законодавчі вимоги застарілими, тому наголошують на найскорішому ухваленні законопроєкту №6233 для розблокування управління арештованими (зокрема, російськими) корправами. «Юридична Газета» поцікавилась в очільниці АРМА Олени Думи, яка наразі ситуація.
— На початку вересня АРМА звернулось до прем’єр-міністра Шмигаля та голови Верховної Ради Стефанчука щодо найскорішого ухвалення законопроєкту №6233. Яка зараз із ним ситуація?
— Законопроєкт був розроблений АРМА у 2021 році й два роки пролежав в апараті Верховної Ради без руху.
Я не можу стояти осторонь такої ситуації, оскільки це вкрай важливий закон. Його ухвалення розблокує можливість по-справжньому управляти арештованими активами у вигляді корпоративних прав. Цинічною є історія, якщо власниками таких акцій є росіяни, білоруси, або колаборанти, або особи, які вчинили злочини на території України, а управитель повинен погоджувати з ними свої дії.
З цих підстав я і зверталася до голови Верховної Ради, Прем'єра та Президента визнати його (законопроєкт – ред.) невідкладним.
— Яка ситуація з ним зараз?
— Ми отримали позитивні висновки від усіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади – це Мінфін, Мін’юст, НАБУ, НАЗК та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Я щиро дякую цим органам за те, що вони дуже швидко відреагували, надали компетентні відгуки та підтримали позицію АРМА.
Органи влади погоджуються, що законопроєкт є вкрай актуальним та важливим для країни та її економіки. Саме він надасть можливість управляти арештованими корправами, через що збільшаться надходження до бюджету.
Я також вдячна Комітету ВРУ з антикорупційної політики, оскільки за нашими листами цей проєкт був включений до порядку денного та розглядався на засіданні профільного комітету.
Проєкт стоїть на порядку денному засідання ВРУ: станом на вчора (інтерв’ю відбулось 6 жовтня – ред.) він значився 43-м до розгляду. Тому я сподіваюся, що його розглянуть та приймуть в першому читанні на наступному пленарному засіданні.
— Які перепони можуть бути щодо прийняття цього законопроєкту за Вашим досвідом?
— Я маю 22 роки стажу державної служби в різних органах державної влади (зокрема, міністерствах та інших ЦОВВ). Тому чітко розумію, як відбуваються процеси і що законотворчий процес є нелегким. До цього проєкту закону стільки докладено зусиль і стільки сказано про нього самого, його важливість й державницьку вагу, що переконана – про 6233 вже знають всі. І, якщо раптом хтось буде його блокувати чи коментувати в ЗМІ, мовляв, він є недолугим чи недосконалим, це сприйматиметься як намагання тиску або прагнення підіграти ворогу, колаборанту, олігархам чи представникам рф, щоб не дати можливості АРМА управляти арештованими активами, не дати Україні шанс здобути економічну стабільність (через надходження до бюджету від управління) й не дати нашій державі можливості перемагати щодня у цій страшній війні.
— Як бути, якщо в компанії є не лише російські та білоруські, а й одночасно українські власники? Чи є такі кейси в АРМА?
— Звичайно, такі є. Ви ставите це запитання, володіючи такою інформацією. Це дуже відомі кейси. В управлінні АРМА нині перебувають 1064 активи, власниками 100% корправ є особи, які підтримують війну росії проти України.
Водночас АРМА передано в управління понад тисячу активів, де їх частка у корправах менша за 50%, 30% чи навіть 20%. Проте ситуація від цього не змінюється, оскільки АРМА діє в межах та спосіб, передбачених ст. 19 Конституції України. Ми не можемо виходити за рамки закону та рішення суду, яке отримали до виконання.
Ми діємо в межах спеціального закону про АРМА. Якщо нам надійшла ухвала суду про те, що Агентству передається актив в управління, то ми зобов'язані його прийняти. Скільки там відсотків корправ арештовано і кому вони належать, – це визначено в рішенні суду. АРМА не має права, функцій та повноважень будь-яким чином впливати, змінювати рішення. Ми сумлінно виконуємо рішення суду.
— Як ми знаємо, АРМА отримало в управління корпоративні права підприємства з Кіпру, яке володіє заводом «Моршинська». У лютому був конкурс на управління цими активами, але яка наразі ситуація з ними?
— Це саме і є один із прикладів, про який йшлося в попередньому запитанні. Що зараз відбувається? Як ви зазначили, в результаті конкурсу було визнано переможця. Договір управління ще не підписаний. Втім, відповідні управління нині розробляють його проєкт для того, щоб наперед знати, як та які умови правильно вказати задля збереження забезпечення інтересів – і держави, і власників тих самих акцій.
До речі, саме міноритарні акціонери зверталися до АРМА, стверджуючи, що конкурс потрібно визнати недійсним. Агентство надало відповіді з цих питань, зокрема щодо відсутності підстав та відсутності в АРМА іншого проєкту законодавчого акта, на який акціонери посилалися.
Також акціонери писали про те, що порушені їх права. Коли акцентується увага на необхідності ухвалення законопроєкту №6233, то це не означає, що звинувачуються конкретні міноритарні акціонери. Є рішення суду – не більше і не менше.
Водночас під час аналізу рішення суду вбачається, що є конкретні звинувачення в межах кримінального провадження щодо конкретних громадян росії, які вчинили злочини проти України (фіксувались фінансові злочини, кваліфіковані різними статтями ККУ).
Чому суд схвалював саме такі рішення і орган досудового розслідування вносив саме такі клопотання щодо арешту 100% корправ? Можливо, тому що, по-перше, злочин вчинено на території України. А майно, яке розташоване в Україні, є речовим доказом. Воно арештовується не для відчуження, а з метою його збереження. І АРМА насамперед діє в межах саме цих позицій закону – не просто управляти, а (для початку) зберегти й далі (за можливості) збільшити прибуток від даних активів, підвищуючи його економічну цінність. І ми всі розуміємо, що, наприклад, якщо рішення суду буде скасовано, то АРМА відповідно вчиняє такі самі дії, забезпечуючи повернення активу власнику.
АРМА управляє не лише корправами чи нерухомим майном, а, зокрема, ще і грошовими активами. Наприклад, якщо арештовані кошти на рахунку АРМА розміщуються в державному банку, то Агентство забезпечує надходження на них відсотків. Або на ці кошти ми одразу купуємо військові облігації, таким чином допомагаючи ЗСУ (після погодження Кабміном). Це збереження активу? Так. Якщо ж є рішення суду про скасування арешту, то АРМА у триденний термін повертає кошти власнику. Ба більше, з нарахованими відсотками. Отже, ми знову послідовно виконуємо рішення суду та закону.
Так само і з активами «Моршинської». Договір наразі не укладений. А в проєкті договору передбачається обов’язкова умова – згідно із законодавством отримання в Антимонопольному комітеті дозволу на концентрацію. Відповідна заява вже внесена. Тому очікуємо рішення АМКУ. Крім цього, вже здійснена оцінка активу.
Переконана, що спільні дії правоохоронних та державних органів забезпечать і ефективне управління, і збереження активу.